Німецькі слідчі виявили на безпілотнику сліди ДНК, які раніше вже фіксували в Литві. Це може стати першим фізичним зв’язком між інцидентом в аеропорту Лейпциг-Галле та попередньою активністю на території Литви.

Йдеться не про звичайний комерційний дрон, який можна придбати готовим до використання. Про це повідомляє видання Die Zeit.

Апарат виготовили спеціально. Під час створення використали нетипову конструкцію та технологічні рішення, що відрізняють його від стандартних цивільних квадрокоптерів.

Зокрема, конструкція безпілотника була такою, що його не можна було виявити звичайними засобами радіолокаційного контролю. Внаслідок чого це дозволило апарату непомітно наблизитися до території аеропорту.

Окреме значення для слідства мають результати криміналістичної експертизи. На частинах дрона знайшли ДНК, яка уже траплялася литовським правоохоронцям у межах інших розслідувань. Якщо цей збіг буде остаточно підтверджений, то експерти зможуть встановити чи використовували один і той самий ланцюг людей або обладнання в різних операціях.

Сам дрон був оснащений вибуховим зарядом Semtex. Його виявили поблизу українського вантажного літака Ан-124, який перебував на території аеропорту. Пізніше аналіз відеозаписів показав, що безпілотник летів у напрямку літака та зіткнувся з його крилом.

Після удару апарат упав на землю, а вибуховий пристрій, імовірно, від’єднався від конструкції. Заряд не вибухнув, а самого дрона випадково торкнувся водій автобуса, який помітив його приблизно через чотири години після інциденту.

Наявність спеціально виготовленого апарата, вибухівки та можливого збігу ДНК із матеріалами литовських розслідувань змінює масштаб справи. Слідчі отримали підстави перевіряти не лише окрему спробу атаки в Німеччині, а й можливий зв’язок із попередніми диверсійними епізодами в інших країнах Європи.

Водночас збіг ДНК сам по собі ще не доводить, що за інцидентом у Лейпцигу стояли ті самі люди, що й за подіями в Литві. Німецьким правоохоронцям належить встановити походження біологічних слідів, спосіб їхнього потрапляння на дрон та можливий зв’язок між двома розслідуваннями.

Нові дані про конструкцію безпілотника та ДНК-слід у напрямку Литви можуть стати важливими для подальшого розслідування можливої диверсійної мережі в Європі.

OBOZ.UA писав:

Нещодавно, в Литві виявили безпілотник, що впав у селі Утенського району. Йдеться, за офіційними даними, про бойовий дрон, він, імовірно, є українським. Наразі силовики та надзвичайники збирають усі фрагменти БпЛА, інцидент стане епізодом розслідування воєнних злочинів Росії в Україні, що почалося у 2022 році.

Український вантажний літак Ан-124, біля якого в аеропорту Лейпциг/Галле (Німеччина) виявили дрон із вибухівкою, перевозив військові боєприпаси. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт назвав інцидент "новим рівнем загрози" та "сценарієм гібридного теракту".

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле було оголошено тривогу через виявлення дрона з детонатором, який лежав поблизу українського вантажного літака Ан-124 "Руслан". Через інцидент польоти тимчасово призупинили, а під час зльоту у машину врізався невідомий предмет.

Інформує obozrevatel.com

Джерело: 06137.com.ua

Через російські удари Укрзалізниця з 27 серпня тимчасово призупинила продаж квитків на окремі рейси та напрямки.

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляє The Korea Times із посиланням на представника Міністерства закордонних справ Південної Кореї.

Чому Сеул не поспішає зі зброєю для України?

За словами високопоставленого чиновника південнокорейського МЗС, експорт озброєнь суворо регулюється законодавством країни. У відомстві підкреслили, що Південна Корея вже допомагає Україні в енергетичній та інфраструктурній сферах, а також у медицині й освіті.

Саме тому, попри численні заклики Києва, позиція Сеула щодо прямої передачі систем протиповітряної оборони та іншої летальної зброї поки не змінюється.

Ця заява пролунала невдовзі після того, як президент Володимир Зеленський закликав Південну Корею поглибити оборонну співпрацю. Він наголошував, що Україна зацікавлена в сучасних південнокорейських системах ППО для захисту міст.

Зеленський також попереджав, що КНДР може направити на допомогу російській армії ще від 30 до 50 тисяч військових. На його думку, участь Північної Кореї у війні дає її армії досвід сучасних бойових дій, що зрештою може становити загрозу і для самого Сеула.

Що кажуть у Сеулі про військову співпрацю Росії та КНДР?

У південнокорейському МЗС відмовилися підтверджувати дані про можливе нове масштабне розгортання військ КНДР або розкривати деталі закритих переговорів з українською стороною. Водночас там визнали, що військова взаємодія Москви та Пхеньяна прямо зачіпає національну безпеку Південної Кореї та порушує чинні резолюції Ради Безпеки ООН.

Від початку повномасштабного вторгнення Південна Корея стабільно надає Україні гуманітарну допомогу, але принципово утримується від прямих постачань зброї.

Нагадаємо, раніше ми писали, що присутність громадян Північної Кореї на території Росії продовжує зростати. Президент Володимир Зеленський тим часом заявив про плани Росії залучити до 50 тисяч північнокорейців.

Президент України наголошував, що українські військові вже знаходили залишки ракет виробництва КНДР на своїй території, і це є визнаним фактом.

Крім того, Київ висловлював готовність розвивати співпрацю з Сеулом у сфері безпілотних технологій, хоча через жорсткі законодавчі обмеження Південної Кореї така взаємодія натрапляла на певні труднощі, які українські дипломати намагаються подолати шляхом постійного діалогу.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу SAPO.

Операція російської розвідки, серед іншого, передбачала отримання інформації про процес ухвалення рішень у Швеції, щоб Москва надалі могла впливати на суперечливі питання.

"Однією з цілей операції було зібрати інформацію про процес прийняття рішень у Швеції, щоб російські розвідувальні служби могли проводити операції впливу щодо питань, що викликають суперечки, з метою підриву процесу прийняття рішень та дискредитації Швеції, НАТО та ЄС", – зазначила Sapo.

У ході розвідувальної роботи Поліція безпеки змогла з’ясувати, як саме проходила російська розвідувальна операція.

За даними Sapo, операція "вже деякий час планувалася та керувалася російською службою зовнішньої розвідки".

У повідомленні не вказано, в якій дипломатичній місії працював агент, який, як стверджується, був причетний до цієї справи.

Заступник керівника оперативного управління Sapo Крістофер Веделін заявив, що, дізнавшись про операцію, Поліція безпеки Швеції "вжила заходів для захисту життєво важливих шведських активів та протидії подальшому впливу".

Раніше повідомлялося, що російські спецслужби планували замах на голову німецького виробника безпілотників Donaustahl Штефана Туманна, але спецслужби Німеччини зірвали ці плани.

Улітку 2024 року ЗМІ вперше повідомили про зірвану спробу російських спецслужб убити генерального директора німецького збройового концерну.

У січні 2025 року в НАТО офіційно підтвердили, що Росія мала намір вбити генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера.

За даними Альянсу, плани Кремля були зірвані американською і німецькою розвідками і були лише частиною зусиль Росії, спрямованих на вбивство керівників оборонної промисловості по всій Європі.

Інформує eurointegration.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

За його словами, вони вирішили важливі військові питання та обговорили кадрові пропозиції.

«Головнокомандувач Збройних сил Михайло Драпатий у взаємодії з Ігорем Скибюком та Євгеном Хмарою запропонували бачення змін. Вже частина рішень підготовлена, будуть ще рішення. Детально обговорили ситуацію на фронті – заходи на посилення ключових напрямків, зокрема на Донеччині. Вдячний усім підрозділам, які досягають відчутних результатів у захисті наших позицій та знищенні окупанта в районах Словʼянська, Костянтинівки та Добропілля», – сказав Зеленський.

Нагадаємо, що у ЗСУ відповіли, чи вдається російській армії зачепитися за околиці Лиману.

Інформує novosti.dn.ua

Джерело: 06137.com.ua

Єврокомісія має чинити тиск на Польщу Європі вдавалося чинити тиск на угорську сторону

Масового від'їзду українців з Польщі через останні погроми очікувати не варто. Однак подібні інциденти можуть спонукати українців активніше самоорганізовуватися та об’єднуватися для захисту своїх інтересів. Таку думку висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик в інтерв’ю "Главреду".

За його словами, агресивне ставлення з боку частини поляків до українців та їхніх сімей може посилювати радикальні настрої серед деяких представників української громади. Такі випадки можуть стати чинником подальшого зростання напруженості між двома групами.

відео дня 00:23/11:41

"Згодом це може породити стійке неприйняття Польщі як стратегічного партнера. І якщо в майбутньому сама Польща зіткнеться з реальною російською загрозою, в українському суспільстві вже може не бути такого одностайного консенсусу щодо необхідності надання допомоги полякам. Навіщо нам допомагати полякам, які били нас у Вроцлаві, принижували, ображали й не приймають нас? Адже це погроми етнічного характеру, і їх можна співвіднести з расовими заворушеннями в Європі, оскільки вони мають одне коріння", - каже Кулик.

На його думку, необхідно "попрацювати з Європейською комісією так, щоб вона почала чинити тиск на Польщу".

"Ще один напрям роботи - це Європейська комісія. Безумовно, там сьогодні вистачає власних проблем. Якщо подивитися на пресу за останній час, то 90% новин будуть присвячені нападу ісламіста на гей-парад у Берліні, а не побиттю українців у Польщі. Однак слід попрацювати з Європейською комісією так, щоб вона почала чинити тиск на Польщу, щоб справи доводилися до кінця, а винні зазнавали покарання, щоб градус антиукраїнської риторики, яка переростає у погроми, перетворився на недопущення силових сценаріїв на вулицях, хоча це дуже складно. До речі, у випадку з Угорщиною це вдавалося, і там не було антиукраїнських погромів. Але існував міждержавний конфлікт між Орбаном, його політичною силою та Україною, а також у угорському суспільстві був попит на антиукраїнські наративи. Проте погромів в Угорщині не було. На відміну від Польщі", - зазначив експерт.

Кулик вважає, що Європі вдавалося чинити тиск на угорську сторону.

"Якщо Європі так само вдасться діяти й щодо Польщі, це підштовхуватиме Варшаву до спроб тримати ситуацію під контролем. Втім, я песиміст у цьому питанні. Стратегічний вихід із цього замкнутого кола – це або прихід до влади в Польщі інших політичних сил у ході нового виборчого циклу. Або – пряма загроза з боку Росії, зокрема напад на Польщу, коли стане очевидно, що єдиним захистом поляків є Україна. Тільки за таких умов можлива зміна парадигми", – додав Кулик.

ТОП-4 головні причини депортації українців з країн ЄС / Главред - інфографіка

Скандали між Україною та Польщею – останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв "Главред", український історик і народний депутат Володимир В'ятрович висловив думку щодо причин гучного скандалу з Польщею та антиукраїнських настроїв у цій країні. Він підкреслив, що антиукраїнська істерія є джерелом політичних дивідендів для польських політиків. В'ятрович зазначив, що така істерія формувалася близько 20 років і впливає на ставлення польського суспільства до України.

Партія "Право і справедливість" (ПіС) підготувала законопроект про депортацію з Польщі всіх українських чоловіків мобілізаційного віку, які не мають легального працевлаштування. Про цю ініціативу заявив віце-президент партії Тобіаш Бохенський. Окремим пунктом документ передбачає створення в країні центрів депортації - за задумом авторів, це має спростити всю процедуру.

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш озвучив позицію польського міністра оборони щодо умов, які нібито пов’язують вступ України до ЄС із ставленням до історії. Він вимагає, щоб Україна виконала три умови перед просуванням у переговорному процесі. За його словами, йдеться про визнання Волинської трагедії геноцидом, офіційні вибачення та вшанування пам’яті загиблих.

Інформує glavred.net

Джерело: 06137.com.ua

Упродовж першого півріччя 2026 року інспектори Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів провели масштабну ревізію українських закладів освіти. Результати виявилися невтішними: понад половина перевірених шкіл і дитячих садків не відповідають санітарним нормам. Про це повідомляє портал Знай із посиланням на дані Держпродспоживслужби.

Загалом за січень–червень фахівці здійснили 7 437 заходів державного контролю, охопивши перевірками 2 532 заклади дошкільної освіти, 4 888 закладів загальної середньої освіти та 17 закладів професійної й передвищої освіти.

Діти в укритті. Фото: Нова українська школа Діти в шкільному укритті під час повітряної тривоги. Фото: Нова українська школа

Порушення медико-санітарних вимог зафіксували у 4 141 закладі — це 56% від загальної кількості перевірених установ. Іншими словами, більше ніж у кожній другій школі чи дитсадку діти перебувають в умовах, що не відповідають базовим гігієнічним стандартам.

Що саме знайшли інспектори

Найчастіше претензії стосувалися недотримання санітарно-гігієнічного стану навчальних і допоміжних приміщень: відсутність якісного прибирання, недостатня дезінфекція поверхонь, занедбані санвузли.

Окремою гострою проблемою стали укриття та захисні споруди, де учні проводять години під час повітряних тривог. Інспектори виявили відсутність ефективної вентиляції, підвищену вологість, сирість і недотримання температурного режиму. Такі умови суттєво підвищують ризик поширення респіраторних захворювань серед дітей.

Харчоблоки під загрозою

Не менш тривожна ситуація склалася у шкільних їдальнях та харчоблоках. Ревізори зафіксували непоодинокі випадки ігнорування норм санітарного законодавства: порушення правил зберігання продуктів, відсутність маркування, неналежний стан кухонного обладнання. Усе це створює пряму загрозу виникнення гострих кишкових інфекцій серед вихованців.

Школа, діти, щеплення Шкільний клас — перевірка санітарних норм Як відреагувала влада

За підсумками інспекцій фахівці Держпродспоживслужби надали 3 967 пропозицій щодо усунення виявлених недоліків. Ці приписи є обов'язковими для виконання керівництвом навчальних закладів та балансоутримувачами приміщень.

Наразі, під час активної підготовки до нового навчального року, відомство продовжує працювати із засновниками, керівниками закладів освіти та органами місцевого самоврядування. Головна мета — повна ліквідація порушень до початку занять.

Що робити батькам: куди скаржитися

Якщо ви помітили антисанітарію у школі чи дитсадку вашої дитини — звертайтеся до територіального управління Держпродспоживслужби у вашій області. Скаргу можна подати письмово або через електронну форму на офіційному сайті відомства. Також варто повідомити управління освіти місцевої ради — засновник закладу несе пряму відповідальність за його матеріально-технічний стан. У разі бездіяльності місцевої влади наступна інстанція — Міністерство освіти і науки України.

Інформує deti.znaj.ua

Джерело: 06137.com.ua

Як повідомляє maney.pl, Ліва партія Польщі (Klub Lewica) 3 липня подали законопроєкт, котрий має розширити право користування безкоштовним житлом у ЦКП. Голова Міністерства сім’ї, праці та соцполітики Агнешка Дземянович-Бонк очікує його позитивного розгляду та сподівається на підтримку колег з коаліції. Вона каже, що зміни законопроєкту покликані захищати «деякі вразливі групи».

За словами Агнешки Дземянович-Бонк із переліку людей, які мали право на безкоштовне проживання та харчування у ЦКП виключено багато вразливих груп. До прикладу, мати з дитиною з інвалідністю має право безкоштовно проживати у ЦКП, а от її інші діти позбавлені цього права.

На думку голови Міністерства сім’ї, праці та соцполітики така ситуація потребує негайного виправлення. Саме тому Ліва партія днями подала до Сейму законопроєкт, щоб розширити перелік осіб, які мають право на безкоштовне проживання у ЦКП. Сюди пропонують додати:

матерів-одиначок, які самостійно виховують дітей та не перебувають у шлюбі, або якщо їх партнер не знаходиться в Польщі; пенсіонерів, пенсійні виплати яких на 50 % нижче від мінімального розміру пенсійного забезпечення; членів сімей, які входять до вразливих груп.

Також в законопроєкті пропонується надати українцям доступ до медичного страхування та базової безкоштовної медичної допомоги не залежно від того чи живуть вони в ЦКП і чи входять або ні до переліку вразливих категорій.

Розширення переліку вразливих груп, які мають право на безкоштовне проживання у ЦКП коштуватиме Польщі приблизно у 18 мільйонів злотих, а надання доступу до медстрахування та базової медичної допомоги ще у 80 мільйонів. Проте, такі цифри є виправданими, адже за словами Агнешки Дземянович-Бонк, Польща витратить набагато більше, якщо такі люди залишаться без допомоги.

Розглянути законопроєкт мають на сесії Сейму у вересні.

Інформує inpoland.net.pl

Джерело: 06137.com.ua

Проблему самовільного залишення частин потрібно розв’язувати паралельно з набором нових військовослужбовців. Таку думку висловив колишній міністр оборони Михайло Федоров, розповідаючи про напрацьований його командою план змін до мобілізації.

Про це він заявив під час ефіру із Сергієм Стерненком.

За словами Федорова, у СЗЧ перебувають понад 200 тисяч військових. Він наголосив, що ефективність мобілізації знижується, якщо держава постійно залучає нових людей, водночас щомісяця десятки тисяч уже мобілізованих залишають військові частини.

Ще однією системною проблемою ексміністр назвав значну кількість військовозобов’язаних у розшуку. Раніше Федоров оцінював їхню кількість приблизно у два мільйони людей.

На його думку, нинішня модель змушує державні органи витрачати значні ресурси на пошук таких громадян та їхню подальшу мобілізацію.

Запропоновані зміни мали передбачати інший підхід: держава визначає необхідну для війська кількість людей, повідомляє їм про мобілізацію та створює зрозумілі умови проходження служби.

Окрему увагу Федоров пропонував приділити підготовці новобранців і розвитку рекрутингу, за якого військовозобов’язаний матиме можливість обрати підрозділ.

Водночас люди, яких на певному етапі не планують мобілізовувати, за його задумом, могли б продовжувати працювати та підтримувати економіку країни.

Федоров зазначив, що зміни мають стосуватися не лише самого механізму призову, а й комунікації держави з громадянами, умов навчання та проходження служби.

Інформує  pravdatutnews.com

Джерело: 06137.com.ua

7,7% українців позитивно сприйняли відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження компанії Socis.

Розподіл відповідей щодо відставки Федорова:

• 7,7% – позитивно;
• 11,9% – скоріше позитивно, ніж негативно;
• 39,1% – негативно;
• 23,4% – скоріше негативно, ніж позитивно.

***

Водночас відставку Олександра Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ позитивно оцінили 40,6% опитаних.

Розподіл відповідей щодо відставки Сирського:

• 40,6% – позитивно;
• 22,9% – скоріше позитивно, ніж негативно;
• 7,7% – негативно;
• 10,9% – скоріше негативно, ніж позитивно.

Джерело: 06137.com.ua

Про вибухи та проліт безпілотників повідомляють місцеві OSINT-канали. За інформацією, у Феодосії був приліт, ймовірно, по скупченню техніки в районі колишнього 13-го військового містечка на Керченському шосе. Раніше удар по складах на території цього містечка вже завдавали 22 червня. Місцеві підписники також повідомляють про сильну пожежу в районі феодосійської нафтобази.

Пожежа в Феодосії

Ще один епіцентр ударів - аеродром "Гвардійське", звідки окупанти запускають Шахеди. За словами очевидців, прильоти там сталися двічі: з 03:30 до 03:39 та з 04:34 до 04:47.

"Пожежа дуже сильна, освітлює на кілька кілометрів навколишню територію. Всього видно два осередки пожеж", - повідомляють підписники каналу "Крымский ветер".

На аеродромі, за цими даними, горить склад пально-мастильних матеріалів, а також чути детонацію стрілецьких боєприпасів. У Керчі підписники каналу повідомляють про вибухи та стрілянину. Уся ця інформація наразі потребує офіційного підтвердження.

Пожежа в Гвардійському

Атаки на військову інфраструктуру Криму почастішали

Останніми тижнями безпілотники регулярно завдають ударів по об'єктах, пов'язаних із логістикою та забезпеченням окупаційних військ на півострові - складах техніки, паливній інфраструктурі та аеродромах, з яких запускають ударні дрони. Аеродром "Гвардійське" вже неодноразово фігурував у повідомленнях про нічні прильоти саме через його роль у запусках Шахедів.

Перекриття Кримського мосту під час атак стало типовою реакцією окупаційної влади - міст регулярно блокують для руху одразу після фіксації вибухів чи пролітів дронів у прилеглих районах півострова.

Крим продовжує втрачати військові об'єкти під ударами

Раніше Інформатор повідомляв, що Генштаб офіційно заявив про знищення ремонтної бази в Криму, де окупанти лагодили техніку та виготовляли безпілотники. Ця операція Сил оборони стала одним із чергових ударів по військовій логістиці ворога на півострові. Також ми писали, що ГУР спалило в Криму одну з найдорожчих станцій РЕБ окупантів - рідкісний комплекс "Мурманск-БН", втрата якого суттєво послаблює можливості росіян придушувати зв'язок і навігацію в регіоні.

Інформує informator.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це мовилося на пресконференції, яку транслював Білий дім. 24 Канал інформує, що ще говорив Трамп.

Чим Трамп пояснив відмову України в ракетах до Patriot?

Відповідаючи на пряме запитання репортера щодо критичної потреби Києва у засобах ППО, американський лідер зазначив, що Сполучені Штати самі відчувають дефіцит цього озброєння.

Ну, ракети потрібні й нам,– просто сказав Трамп.

Далі президент США традиційно одразу перейшов до звинувачень у бік свого попередника. За його словами, адміністрація Джо Байдена нібито передала Україні боєприпасів на 300 мільярдів доларів, спустошивши американські склади.

Тепер ми відновлюємо запаси й використовуємо дуже потужні, дуже хороші боєприпаси, хоча за інших обставин ми б їх не використовували,– підкреслив політик.

Проте ця риторика суперечить офіційним даним. Загальний обсяг усієї військової, фінансової та гуманітарної допомоги США за часів президентства Байдена становить трохи більше ніж 170 мільярдів доларів. І з них безпосередньо на зброю припадає лише частина.

Зверніть увагу: вперше запит на 300 ракет до Patriot прозвучав від Володимира Зеленського 13 липня під час виступу на засіданні оборонного саміту Коаліції охочих. Потім президенту України довелося просити про цей пакет Дональда Трампа особисто під час закритих переговорів у Білому домі 28 липня.

Чому насправді Трамп відхилив запит на Patriot?

Справжні причини такої позиції Дональда Трампа криються у війні на Близькому Сході. Американський президент неохоче визнає проблеми на цьому напрямку, але все ж наголошує на необхідності захисту військових об'єктів США у країнах Перської затоки через тривалу війну з Іраном, виходу з якої наразі не видно.

Зрозуміло, Україні ракети до Patriot потрібні більше. Тільки 5 серпня Росія завдала масованого удару, випустивши 24 балістичні ракети, 4 протикорабельні ракети та 115 дронів. Через повне виснаження запасів Patriot українські захисники не змогли перехопити жодної балістичної цілі, що призвело до загибелі щонайменше 17 людей.

Коли ж репортер на згаданій вище пресконференції нагадав про посилення російських атак на цивільні райони України та запитав, чи турбує це президента, Трамп відповів доволі відсторонено.

Послухайте, ми не залучені до цього безпосередньо – нас розділяє океан,– сказав він.

Водночас політик додав, що йому "неприємно бачити, як щомісяця гинуть 25 тисяч молодих людей".

З іншого боку, Трамп продовжує вихвалятися нарощуванням американського ВПК. Мовляв, вже будують заводи для виробництва Patriot, Tomahawk тощо, а запаси деяких боєприпасів у США "фактично необмежені".

Інформує  24tv.ua

Джерело: 06137.com.ua

У розвідці США опублікували нову оцінку щодо можливого сценарію нападу Росії на НАТО. Як пише The Wall Street Journal, згідно з новими доповідями, російський лідер Володимир Путін може спробувати перевірити рішучість Альянсу за допомогою обмеженого наступу на країну-союзника ще до закінчення війни в Україні.

Ці нові оцінки з’явилися на тлі нестачі деяких критично важливих боєприпасів, необхідних американським військовим для протистояння Росії чи Китаю в потенційній майбутній війні. Під загрозою перебувають запаси високоточних ракет великої дальності та тактичних ракетних комплексів армії, а також зенітних ракет малої дальності "Стінгер".

Раніше США вважали, що Путін не буде провокувати країну-учасницю НАТО до завершення війни в Україні. Однак на початку цього року оцінка змінилася, оскільки Путін дедалі більше опиняється під тиском в Україні та всередині країни – українські безпілотники завдають дедалі більшої шкоди як російській армії, так і нафтовій промисловості, тоді як сили Путіна досягають дедалі менших успіхів на лінії фронту, зазнаючи при цьому важких втрат.

При цьому мета Путіна у нападі на НАТО під час триваючої війни з Україною полягатиме у розколі альянсу, вважають чиновники.

Час і сценарій нападу

Путін щосили намагається закріпити успіхи в Україні, тому у розвідці США прогнозують, що Москва може найближчим часом посилити свої агресивні дії щодо європейських союзників. Побоювання викликає те, що Путін може стати ще небезпечнішим, коли його заженуть у кут, зазначають чиновники:

"Можливі загрози варіюються від кібератаки на країну НАТО або відправки невідомих озброєних угруповань для окупації території до обмеженого вторгнення на східний фланг альянсу. За оцінками американської розвідки, будь-які дії Росії можуть відбутися в період з осені цього року до 2029 року".

Імовірність найекстремальнішого сценарію – обмеженого наземного вторгнення – низька, але, згідно зі звітами, зростає з плином часу. Такий крок завжди вважався вкрай малоймовірним, оскільки він задіяв би статтю 5 НАТО, яка зобов’язує членів до колективної оборони. Але стаття 5 не так чітко визначає реакцію НАТО на кіберзагрози чи гібридні загрози.

Представники Міністерства оборони та Верховного штабу НАТО в Європі відмовилися коментувати цю розвідувальну інформацію.

"Ми постійно продумуємо й готуємося до різних сценаріїв. НАТО стежить за нами, і ми готові стримувати й захищатися за потреби, що ми й надалі демонструємо", – заявив полковник Мартін О’Доннелл, представник НАТО.

Напад Росії на НАТО

Найбільш ймовірним напрямком можливої майбутньої конфронтації між Росією та НАТО вважаються країни Балтії та Польща. Такі оцінки лунають з боку західних розвідок, військових аналітиків та керівництва країн східного флангу Альянсу.

Американська розвідка попередила Варшаву про ризик можливих російських провокацій проти критичної інфраструктури Польщі з метою перевірити реакцію НАТО.

А розвідка Литви вважає, що Росія може використовувати захоплені безпілотники українського виробництва для атак на критично важливу інфраструктуру в Балтійському регіоні.

Інформує unian.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.

Загальні бойові втрати противника на 6 серпня 2026 року орієнтовно склали:

• особового складу – близько 1 455 420 (+1 210) осіб
• танків – 12 247 (+1) од.
• бойових броньованих машин – 25 098 (+11) од.
• артилерійських систем – 47 522 (+67) од.
• РСЗВ – 2 008 (+2) од.
• засобів ППО – 1 550 (+3) од.
• наземних робототехнічних комплексів – 2 152 (+14) од.
• БпЛА оперативно–тактичного рівня – 447 855 (+1 589) од.
• автомобільної техніки та автоцистерн – 131 068 (+386) од.
• спеціальної техніки – 4 502 (+6) од.

Втрати ворога станом на 7 серпня 2026 року

Інформує chas.news

Джерело: 06137.com.ua

Офіційно британський уряд повідомив про 19 нових санкційних цілей. Лондон пояснює, що нові обмеження мають ще більше ускладнити Росії отримання доходів від експорту енергоносіїв і доступ до товарів та фінансової інфраструктури, які підтримують її війну проти України.

Новий пакет став першим великим пакетом санкцій проти РФ, оголошеним міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом. Він заявив, що Лондон продовжуватиме посилювати тиск на Москву доти, доки не буде досягнуто справедливого і стійкого миру.

Які російські банки потрапили під санкції

Однією з головних цілей нового пакета став фінансовий сектор РФ.

Британія внесла до санкційного списку шість банків:

Ozon Bank, Realist Bank, Teleport Bank, банк «Ставр», банк «Центр-інвест» та Росексімбанк. Останній офіційно має назву Державний спеціалізований російський експортно-імпортний банк.

За оцінкою британського уряду, ці установи так чи інакше підтримують російську воєнну економіку.

Фінансові санкції зазвичай передбачають заморожування активів у британській юрисдикції та суттєве обмеження можливостей проводити операції з британськими компаніями та банками. Для російських установ це також створює додаткові ризики при роботі з міжнародними контрагентами, які прагнуть уникати вторинних юридичних і репутаційних проблем.

Лондон уже не вперше використовує банки як одну з головних цілей санкційної політики. У лютому 2026 року в одному з найбільших пакетів від початку вторгнення Велика Британія санкціонувала ще дев’ять російських банків.

Під ударом ще шість суден «тіньового флоту»

Другою ключовою частиною пакета стали шість танкерів, які британська влада пов’язує зі схемами обходу західних санкцій.

До списку внесли:

Asteras, Perseas, Torvian, Visund, Zenturo та Arctic Express.

Перші п’ять — нафтові танкери. Arctic Express використовується для перевезення зрідженого природного газу.

Британський уряд окремо наголошує, що йдеться про новопридбані судна «тіньового флоту», які допомагають Росії продовжувати експорт енергоносіїв в обхід західних обмежень.

Проблема такого флоту давно вийшла за межі звичайних санкційних списків. Росія використовує сотні танкерів зі складними схемами власності, прапорами третіх країн, непрозорим страхуванням і частими змінами операторів.

Мета — продовжувати продавати нафту та інші енергоносії навіть після введення західних цінових обмежень.

Росія тепер будує ще й «тіньовий LNG-флот»

Окрему увагу привертає включення до списку Arctic Express.

Росія останнім часом активно розширює не лише нафтовий, а й газовий «тіньовий флот».

За даними Financial Times, за останні пів року Москва додала до такої мережі вісім уживаних LNG-танкерів. Загалом російський «тіньовий» флот для перевезення зрідженого газу вже налічує близько 25 суден.

Це особливо важливо через майбутню заборону ЄС на імпорт російського LNG, яка має запрацювати з 2027 року.

Москва намагається підготувати альтернативну логістику заздалегідь, використовуючи старі судна, компанії-прокладки та непрозорі схеми власності.

На відміну від нафти, LNG значно складніше перевозити через «тіньову» інфраструктуру. Такі танкери дорогі, технологічно складні і потребують спеціальних систем зберігання та портового обладнання. Саме тому санкції проти кожного конкретного LNG-судна можуть мати відчутніший ефект.

У санкціях з’явилася й індійська компанія

До нового пакета увійшла Frion Ship Management LLP, зареєстрована в Індії.

Британська влада пов’язує її з продажем Росії танкера Arctic Express.

Це показує ще одну тенденцію санкційної політики: західні держави дедалі частіше карають не лише російські компанії, а й структури третіх країн, які допомагають Москві обходити обмеження.

Подібний підхід уже використовується проти компаній у Китаї, Центральній Азії, на Близькому Сході та в інших регіонах, якщо вони постачають Росії підсанкційні технології, фінансові послуги або допомагають із транспортуванням енергоносіїв.

Ударили й по постачальниках рідкісних металів

Новий пакет спрямований не лише на нафту та банки.

Британія внесла до санкційного списку чотири російські компанії — Metallkomplekt, Nikom, Technolux та Proms iz.

За даними уряду Великої Британії, вони займаються імпортом танталу та ніобію — рідкісних металів, які мають важливе значення для виробництва військової техніки та електроніки.

Тантал широко використовується в конденсаторах, електроніці, авіаційних і ракетних системах.

Ніобій застосовують у спеціальних сплавах, здатних витримувати високі температури та навантаження.

Саме тому обмеження доступу Росії до таких матеріалів є частиною ширшої стратегії Заходу — не лише скорочувати доходи Кремля, а й ускладнювати виробництво ракет, дронів, літаків та інших озброєнь.

Під санкціями опинилася компанія, пов’язана з «Новатеком»

Ще одна важлива ціль — компанія Northern Engineering, або «Северный Инжиниринг».

Її пов’язують із російським енергетичним сектором і «Новатеком».

Британський уряд вважає, що компанія отримує вигоду від російської влади або підтримує її через діяльність у стратегічно важливому енергетичному секторі.

«Новатек» є одним із найбільших виробників природного газу в Росії та оператором ключових LNG-проєктів, включно з «Ямал LNG» і «Арктик LNG 2».

Західні санкції вже суттєво ускладнили реалізацію частини арктичних газових проєктів РФ, передусім через нестачу спеціалізованого обладнання, танкерів і західних технологій.

Під обмеження потрапив і російський бізнесмен

Окремо санкції запроваджено проти російського підприємця Олександра Жданова.

Він пов’язаний із компанією «Сильтрон», яка працює в хімічному секторі.

Жданову заборонено в’їзд до Великої Британії, а його активи у британській юрисдикції підлягають заморожуванню.

Таким чином, пакет охоплює практично весь ланцюг підтримки російської воєнної економіки — фінансування, енергетичний експорт, судноплавство, промислову сировину та персональні активи.

Лондон уже санкціонував понад 3400 цілей

Після нового пакета загальна кількість фізичних осіб, компаній і суден, які Велика Британія внесла до санкційних списків у рамках російського режиму, перевищила 3400.

Тільки у 2026 році Лондон уже запровадив санкції проти більш ніж 500 осіб, компаній і суден.

Це показує, що санкційна стратегія Британії поступово змінюється: замість кількох великих пакетів на рік Лондон дедалі частіше додає нові цілі невеликими, але регулярними хвилями.

Особливий акцент робиться на схемах обходу обмежень.

Британія вже може фізично зупиняти судна

Ще одна важлива зміна відбулася у березні 2026 року.

Британія розширила правові можливості для боротьби з «тіньовим флотом», дозволивши перехоплювати підсанкційні судна, які проходять через британські води.

Це означає, що санкції щодо танкерів перестали бути лише фінансовим обмеженням.

У червні британські сили вже провели резонансну операцію проти судна Smyrtos, яке вважали частиною російського «тіньового флоту». До операції залучали Королівську морську піхоту, Національне агентство боротьби зі злочинністю та авіацію. Судно було взято під контроль біля британського узбережжя.

Тому включення ще шести танкерів до списку має значно серйозніші наслідки, ніж раніше: якщо вони потраплять у британські територіальні води або в іншу юридично доступну зону, ризик фізичного перехоплення зростає.

Скільки Росія вже втратила через санкції

Британський уряд оцінює, що міжнародні санкції позбавили Росію щонайменше 450 млрд доларів ресурсів, які могли б бути використані для фінансування війни.

До цієї оцінки входить близько 154 млрд доларів недоотриманих нафтових податкових доходів та приблизно 285 млрд доларів заморожених валютних резервів Центробанку РФ.

У Лондоні також заявляють, що російські нафтові доходи впали до найнижчого рівня з 2020 року.

При цьому британський уряд прямо пов’язує падіння доходів із необхідністю Кремля компенсувати втрати підвищенням податкового навантаження всередині країни.

Росія традиційно відкидає західні санкції як політично мотивовані та заявляє, що адаптувалася до них. На новий пакет російське посольство у Лондоні на момент повідомлення Reuters оперативно не відреагувало.

Це продовження лютневого удару по російській нафті

Серпневий пакет значно менший за обсягом, ніж санкції, оголошені 24 лютого 2026 року.

Тоді Велика Британія запровадила майже 300 нових обмежень — найбільший пакет із перших місяців повномасштабного вторгнення.

Під удар потрапила зокрема «Транснефть», через яку проходить понад 80% російського нафтового експорту, а також 175 компаній, пов’язаних із мережею 2Rivers — одним із найбільших операторів «тіньового флоту».

Серпневі санкції фактично продовжують ту саму логіку — бити не тільки по великих державних компаніях, а по конкретних інструментах обходу обмежень.

Чому «тіньовий флот» став головною мішенню

Російський нафтовий експорт залишається одним із головних джерел валютних доходів держави.

Після введення цінової стелі та санкцій Москва створила складну мережу танкерів, трейдерів, страхових компаній і посередників, які дозволяють їй продавати нафту за межами традиційної західної системи.

Саме тому сьогодні санкційна боротьба дедалі менше нагадує просте внесення «Роснефти» чи великого банку до чорного списку.

Західні держави намагаються розбивати всю мережу — від судна та його власника до оператора, страховика, банку й компанії у третій країні, яка допомогла перепродати танкер.

Новий британський пакет добре демонструє цю модель: одночасно санкціоновано російські банки, судна, промислові імпортери та індійську компанію, пов’язану з передачею Росії LNG-танкера.

Саме тому 19 нових цілей можуть виявитися важливішими, ніж виглядає сама цифра. Лондон фактично намагається перекривати одразу кілька каналів, через які Росія отримує гроші, сировину та логістику для продовження війни.

Інформує nenka.info

Джерело: 06137.com.ua

Фото: Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (Getty Images)

Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів заморожених активів Росії. Кошти підуть на оборону.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та прем'єр-міністра України Сергія Корецького.

Фон дер Ляєн: Росія має заплатити за руйнування

Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС надасть Україні 1,4 мільярда євро із доходів від знерухомлених російських активів. Рішення ухвалили після чергової хвилі російських ударів по цивільній інфраструктурі.

"Ми знову прокидаємося з новинами про жахливі злочини, скоєні Росією через її повітряні атаки на Україну. Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила. І ми використовуємо кошти, отримані від знерухомлених російських активів, щоб переконатися в цьому", - наголосила вона.

 Корецький підтвердив надходження коштів

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький підтвердив, що кошти від ЄС уже спрямовуються Україні.

"Кошти будуть використані на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави. Відповіддю на російський терор має бути посилення України. За кожен новий злочин Росія має платити. Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили", - написав Корецький.

Нічний обстріл Києва та Київщини: наслідки

Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву ракетами та дронами.

У кількох районах столиці виникли пожежі на складах і в житлових будинках, а десятки людей отримали поранення.

Тим часом на Київщині наслідки атаки виявились ще важчими: у Броварському, Бучанському та Фастівському районах загинули 14 людей, ще близько 30 отримали поранення.

Через удари по логістичних центрах на Броварщині зупинявся рух поїздів.

Крім того, ворог касетними боєприпасами знищив сортувальний центр "Нової пошти" в Києві.

Загинули троє людей, ще восьмеро дістали поранення.

Після цього прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд терміново скликає зустрічі з представниками бізнесу.

Атака зачепила підприємства, логістику і торговельні мережі по всій країні.

Інформує rbc.ua

Джерело: 06137.com.ua

Під удар потрапив один з найбільших розподільчих центрів Wildberries. На об’єкті виникла масштабна пожежа.

Площа логістичного центру – 194 500 квадратних метрів. Цей хаб забезпечував покриття Тульської, Калузької, Орловської, Брянської, Курської, Липецької, Рязанської та інших прилеглих областей центральної Росії, а також частково розвантажував логістичні центри Московського регіону.

Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив масовану атаку БПЛА на регіон, ураження логістичного центру Wildberries та пожежу на об’єкті.

Вранці дрони також атакували Уфу. Зафіксоване влучання у нафтопереробний завод. Виникла пожежа.

Голова Республіки Башкортостан Радій Хабіров поки не коментував атаку на місто.

Нагадаємо, що українська армія знищила базу російських військ на окупованій Луганщині.

Інформує novosti.dn.ua

Джерело: 06137.com.ua

Війна продовжується / колаж УНІАН, фото ДСНС, Wikipedia

У ніч на 5 серпня українським захисникам не вдалося збити жодної російської балістичної ракети, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Зокрема, у ніч на 5 серпня противник атакував 4 протикорабельними ракетами "Циркон/Онікс" із Курської та Ростовської обл., 24 балістичними ракетами "Іскандер-М/С-400" із Брянської та Курської обл., 115 ударними БпЛА типу Shahed (більшість із них – реактивні), "Гербера", "Італмас" та дронами-імітаторами типу "Пародія", йдеться у їхньому повідомленні у Telegram.

"Основний напрямок удару - Київщина", - наголошується у повідомленні.

У зв’язку з цим, за попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 98 ворожих БпЛА типу Shahed, "Гербера", "Італмас" та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни.

"Зафіксовано влучання ракет та 17 ударних БпЛА на 26 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях", - констатується у повідомленні.

При цьому, атака ще триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА.

Обстріл в ніч на 5 серпня - що ще відомо

Як повідомляв УНІАН, у ніч на 5 серпня російські загарбники здійснили масовану атаку на Київщину і Київ. У Київській області відомо про смерть 14 людей. Ще понад 20 осіб отримали поранення.

У Броварському районі виникли масштабні пожежі на території логістичних і складських комплексів, виробничих підприємств, торговельних об’єктів та інших об’єктів. Також на Київщині виявили загиблих на залізничній платформі після російської атаки.

Інформує unian.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.

Загальні бойові втрати противника на 5 серпня 2026 року орієнтовно склали:

• особового складу / personnel – близько 1 452 880 (+1 130) осіб / persons
• танків / tanks – 12 242 (+5) од.
• бойових броньованих машин / troop–carrying AFVs – 25 084 (+5) од.
• артилерійських систем / artillery systems – 47 396 (+65) од.
• РСЗВ / MLRS – 2 002 (+2) од.
• засоби ППО / anti–aircraft systems – 1 540 (+2) од.
• літаків / aircraft – 439 (+0) од.
• гелікоптерів / helicopters – 354 (+0) од.
• наземних робототехнічних комплексів / ground robotic systems – 2 134 (+10) од.
• БПЛА оперативно–тактичного рівня / UAV operational–tactical level – 444 455 (+1 715) од.
• крилаті ракети / cruise missiles – 5 007 (+0) од.
• кораблі / катери / warships / boats – 34 (+0) од.
• підводні човни / submarines – 2 (+0) од.
• автомобільна техніка та автоцистерни / vehicles and fuel tanks – 130 266 (+449) од.
• спеціальна техніка / special equipment – 4 495 (+3) од.

Втрати ворога станом на 5 серпня 2026 року

Інформує chas.news

Джерело: 06137.com.ua

За даними чеського МВС, це рішення обмежить «кількість новоприбулих на десятки відсотків».

Як повідомляли медіа, у 2025 році з України до Чеської Республіки приїхало більше чоловіків, ніж жінок. Такий статистичний показник з’явився вперше від 2022 року і ця тенденція продовжувалася. Кількість українських чоловіків працездатного віку в Чехії за рік зросла на понад 20 тисяч – до 132 тисяч.

Однією з причин зміни співвідношення стало рішення української влади, яка наприкінці серпня 2025 року дозволила виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років. Після цього кількість молодих українців, які прибували до Чехії, помітно зросла.

За словами речниці чеського МВС Гани Малої, восени 2025 року в окремі періоди до країни приїжджало понад тисячу молодих чоловіків на тиждень. На початку 2026 року їхня кількість знизилася до кількох сотень щотижня.

Рішення Ради ЄС щодо тимчасового захисту громадян України опубліковане 4 серпня у Офіційному журналі ЄС, воно набуває чинності 5 серпня. Згідно з документом, право на тимчасовий захист не надаватиметься особам, які не зможуть підтвердити виконання військового обов’язку в Україні. Очікується, що його нині припинять надавати так званим «ухилянтам» від служби на всій території Євросоюзу.

15 липня країни ЄС домовилися продовжити термін дії статусу тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Водночас в ЄС вирішили надалі надавати тимчасовий захист лише тим, хто виконав свої військові обов’язки в Україні – це обмеження застосовуватиметься лише до нових заявників на отримання тимчасового захисту і не поширюватиметься на тих, хто вже користується захистом.

За даними ЄС, з березня 2022 року понад 4 мільйони переміщених осіб з України користуються захистом у ЄС. Країнами-лідерами за кількістю прийнятих біженців з України є Німеччина, Польща, Чехія. Їхнє керівництво підтримувало обмеження в наданні захисту військовозобов’язаним українцям.

Інформує radiosvoboda.org

Джерело: 06137.com.ua

Компанія Black Sea Petroleum LLC (BSP), що володіє нафтопереробним заводом у грузинському порту Кулеві, перейде в серпні-вересні 2026 року на переробку нафти з Казахстану та Лівії, припинивши закупівлі російської сировини.

Про це пише The Moscow Times.

Євросоюз у рамках 21-го пакету вніс Кулевський НПЗ до санкційного списку, давши йому термін до 25 січня 2027 року для відмови від російської нафти.

BSP повідомила, що завод у Кулеві розпочав переробку казахстанської нафти на початку липня, а у серпні приступить до переробки лівійської нафти.

Угода про постачання нафти з лівійською стороною була підписана 3 липня 2026 року і розрахована до кінця 2027 року з можливістю продовження.

Партія нафти з Лівії, як очікується, прибуде у Кулеві в період з 20 по 30 серпня, уточнила BSP.

Росія у жовтні 2025 року вперше поставила нафту до Грузії на новий НПЗ у Кулеві потужністю 1,2 мільйона тонн на рік.

Як повідомлялось, нафтопереробний завод у грузинському порту Кулеві найближчими місяцями має намір повністю відмовитися від імпорту російської нафти.

BSP попередила про плани повністю відмовитися від переробки російської нафти ще в березні 2026 року. Тоді компанія заявила, що переорієнтується на сировину з Туркменістану та, у перспективі, з Казахстану.

НПЗ у Кулеві — єдиний у Грузії. Перша черга заводу потужністю 1,2 млн тонн запущена наприкінці 2025 року. Введення в експлуатацію другої черги збільшить потужності заводу до 4,5 млн тонн нафти на рік. Загальний обсяг інвестицій оцінюється в $700 млн.

Завод розташований поруч із терміналом у порту Кулеві, що належить Державній нафтовій компанії Азербайджану (SOCAR) і був введений в експлуатацію у травні 2008 року. Його сумарна потужність становить 10 млн тонн нафтових вантажів на рік.

Інформує biz.nv.ua

Джерело: 06137.com.ua

Дрони вразили щонайменше 10 складів Wildberries за два тижні Збитки російських продавців уже перевищили 200 млрд рублів РФ може загрожувати крах банківської системи

У липні-серпні 2026 року українські далекобійні дрони вразили щонайменше десять складів найбільшого російського онлайн-рітейлера Wildberries, спровокувавши масштабні пожежі. Поки Кремль заперечує роль компанії в постачанні товарів для армії, збитки продавців уже перевищують 200 мільярдів рублів, а уряд Росії розглядає екстрені заходи підтримки маркетплейсу.

Главред з’ясував, скільки складів Wildberries вже атакували українські дрони, яких збитків зазнала компанія та як "далекобійні санкції" Сил оборони України позначаються на ситуації в країні-агресорі.

відео дня Play Video D Advertisement Скільки складів Wildberries вже вразили українські дрони

Кампанія ударів по логістичних об’єктах маркетплейсу розпочалася 18 липня і за два тижні охопила Московську область, Санкт-Петербург, анексований Крим та інші регіони.

Найбільший у країні онлайн-рітейлер, чия материнська група RWB минулого року показала близько 73 мільярдів доларів валового обороту товарів, за оцінками втратив понад 9% складських площ лише за липень.

Найбільші логістичні центри Wildberries в Росії / Інфографіка: Главред Хронологія атак БПЛА на склади Wildberries

Вранці 3 серпня у Володимирській області дрони атакували логістичний центр Wildberries площею майже 172 тисячі квадратних метрів - це один із найбільших хабів компанії. Об’єкт відігравав ключову роль у розподілі товаропотоку між Московським регіоном та центральною, північно-західною й північною частинами європейської Росії.

На об'єкті спалахнула масштабна пожежа. Компанія Fire Point заявила, що логістичний хаб Wildberries у Володимирській області був атакований українськими БПЛА FP-1. Дим від пожежі видно за десятки кілометрів.

Горить склад WB у Володимирській області РФ / t.me/exilenova_plus Реклама

Вранці 2 серпня українські безпілотники атакували великий склад компанії Wildberries у селищі Новосемейкіно поблизу Самари. Його площа - 130 000 кв. м.

Масована атака спричинила велику пожежу, що призвела до часткового обвалення конструкцій. Логістичні маршрути Поволжя були терміново переплановані.

Склад Wildberries у Самарській області після пожежі / Фото: t.me/astrapress

У ніч на 31 липня в країні-агресорі РФ також пролунали вибухи. Було атаковано логістичний склад Wildberries у Волгограді. Одночасно дрони завдали удару по логістичному центру компанії в Зеленодольську (Республіка Татарстан).

30 липня безпілотники атакували великий логістичний центр Wildberries у Пензенській області, на об’єкті спалахнула масштабна пожежа. Логістичний центр під Пензою обслуговує Приволзький федеральний округ і займає площу близько 90 000 кв. м. Після завершення другої черги його планували розширити до 180 000 кв. м.

Також під удар потрапив склад WB в Удмуртській Республіці. За даними компанії, персонал було евакуйовано до завдання удару, тому жертв вдалося уникнути. Площа цього складу перевищує 50 000 кв. м.

29 липня Сили оборони України знищили склад Wildberries у Рязані (с. Тюшево). На території логістичного центру спалахнула масштабна пожежа. Компанія повністю обмежила доступ на територію складу, відвантаження та прийом товарів було призупинено.

25 липня Україна атакувала дронами склад Wildberries в Єкатеринбурзі на відстані близько 1750 кілометрів від адміністративного кордону.

У ніч на 24 липня російський Санкт-Петербург зазнав масованої атаки дронів. На двох складах Wildberries спалахнули масштабні пожежі. Деякі сектори складів подвійного призначення повністю знищені. Було призупинено обробку замовлень для мешканців північного заходу.

У ніч на 22 липня Краснодарський край і Ставропольський край Росії атакували безпілотники. Спалахнули масштабні пожежі на території логістичних центрів Wildberries - у Краснодарі та Невинномиську.

Потужна пожежа в Краснодарі / Фото: Exilenova+

Зазначимо, що склади в Краснодарі та Невинномиську обслуговують Краснодарський і Ставропольський краї, Ростовську область, республіки Північного Кавказу та частину поставок до окупованого Криму.

У ніч на 20 липня та вранці дрони атакували Москву та Підмосков’я. У регіоні було зафіксовано кілька осередків загоряння. Під удар потрапив індустріальний парк "Південні Ворота" у Домодєдово, логістичний хаб Wildberries поблизу Подольська та нафтобаза. Приймання та відвантаження товарів на складі Wildberries було тимчасово заблоковано, товари перенаправлялися на інші склади Підмосков’я.

Логістичний центр "Південні Ворота" - це величезний складський комплекс загальною площею понад 650 000 квадратних метрів, який розташований на площі 144 гектари. Комплекс продовжує будуватися й вводиться в експлуатацію по черзі: на даний момент СК "Південні Ворота" має площу складських приміщень понад 180 000 кв. м.

"Південні ворота" в Домодєдово / Фото: t.me/exilenova_plus Реклама

18 липня під удар дронів потрапив регіональний логістичний склад Wildberries у місті Котовську Тамбовської області. Після атаки виникла масштабна пожежа. За попередніми даними, загоряння могли спричинити уламки російських засобів протиповітряної оборони. Ще одна пожежа спалахнула в Електросталі Московської області, приблизно за 50 кілометрів від Москви. Після серії вибухів загорілася територія поблизу ще одного логістичного хабу компанії Wildberries.

Президент України Володимир Зеленський не називав компанію Wildberries прямо, проте офіційно підтвердив причетність Києва до ударів по російських складах ще 18 липня, коли дрони вперше вразили два логістичні об’єкти. Глава держави пов’язав ці об’єкти з військовими поставками для російської армії.

"Агресор використовував їх для постачання комплектуючих, що підпадають під санкції, для виробництва дронів та навігаційного обладнання", - заявив Зеленський про перші два уражені склади.

Пізніше, коментуючи удари по логістичних центрах у Краснодарському та Ставропольському краях, український президент повторив звинувачення, зазначивши, що ці об’єкти нібито забезпечували армію РФ комплектуючими для дронів, навігаційним обладнанням та іншим спорядженням.

Чому Wildberries став мішенню? / Інфографіка: Главред Кремль заперечує військове призначення складів Wildberries

У відповідь на звинувачення української сторони офіційний Кремль обрав тактику заперечення будь-якого зв’язку маркетплейсу з оборонно-промисловим комплексом. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков наполягає, що склади Wildberries не мають нічого спільного з поставками для армії, і звинувачує Київ у "нападах на цивільну інфраструктуру".

Разом з тим Business Insider зазначає, що на сайті Wildberries донедавна існував окремий розділ пошуку товарів під назвою "Все для СВО" (так у РФ називають війну Росії проти України), де продавалися тактичні жилети з бронепластинами, окуляри для керування дронами та польові пайки. Зараз цю позначку прибрали з маркетплейсу.

Як пише "Настоящее время", хоча Wildberries видалив тег "Все для СВО", товари для військових на маркетплейсі, як і раніше, продаються, зокрема з позначками "перевірено на СВО" та "застосовується в зоні СВО". Бронежилети та захисні шоломи залишаються доступними в розділі "Спорт", а FPV-дрони та комплектуючі до них продаються в категорії "ТВ, аудіо, фото, відеотехніка".

Зазначимо, що Wildberries, як і Amazon, надає продавцям власну платформу та склади для зберігання товарів перед доставкою, тому знищене майно в основному належить окремим підприємцям.

Головний конкурент Wildberries, Ozon, також продає військове спорядження, проте його склади поки що не стали ціллю ударів.

Компанія Wildberries офіційно не розкриває інформацію про збитки продавців. Однак мова може йти про величезні суми.

За даними Reuters, до кінця липня дрони пошкодили щонайменше сім об’єктів Wildberries, знищивши близько 10% складських потужностей компанії. Видання "Комерсант" оцінювало збитки на той момент у 180 мільярдів рублів - суму, яка перевищує річний прибуток оператора.

Як пише Forbes з посиланням на провідного аналітика дослідницького агентства Data Insight Сергія Семко, втрати продавців від атак ЗСУ на склади Wildberries у Краснодарі та Невинномиську можуть становити близько 100–120 млрд рублів, якщо вони були повністю завантажені й більша частина товару, що там перебувала, знищена.

На тлі кризи конкурента Ozon акції компанії почали стрімко зростати на Московській біржі. Аналітики пояснюють це очікуваннями, що навіть часткова втрата складських потужностей Wildberries може помітно збільшити частку Ozon на ринку в середньостроковій перспективі, тим часом продавці шукають стабільний канал продажів без ризику повторних атак.

"Податки перестануть надходити"

Російський малий бізнес уже попередив Кремль про наслідки ударів дронів по складах Wildberries.

Зокрема, популярна блогерка з аудиторією 1,3 мільйона підписників, засновниця косметичного бренду та продавчиня Wildberries Марина Горшкова записала відеозвернення до керівництва країни, підкресливши масштаб проблеми.

Дівчина каже, що лише її компанія за останні півтора року сплатила 45 млн руб. податків.

"Якщо ми закриємося, казначейство перестане отримувати наші податки, і нові підприємці не з’являтимуться, як гриби після дощу. Ми благаємо вас: зверніть на нас увагу", - сказала Горшкова.

Вона запропонувала замість виплат компенсацій звільнити продавців на Wildberries від сплати податків "хоча б на рік" і попросити банки надати їм кредитні канікули, "щоб можна було спокійно відновитися й нормально виплачувати свої кредити".

Крім того, підприємниця попросила звернути увагу на те, як Wildberries виконує свої зобов’язання перед продавцями, зазначивши, що вона не може вивезти свій товар, а "компанія не виконує умови власних договорів".

"Якщо ви зараз не втрутитеся, то ця ситуація стане просто патовою. До казни перестануть надходити податки… Тут дуже складна ситуація, у яку потрібно втрутитися", - підкреслила Горшкова.

Чи допоможе уряд Росії компанії Wildberries

Масштаб руйнувань змусив керівництво маркетплейсу звернутися за державною підтримкою, і центральну роль у цьому процесі, за даними Reuters, відіграватиме державний банк ВТБ. Джерело, наближене до компанії та обізнане з ходом переговорів, розповіло агентству, що засновниця та генеральна директорка Wildberries Тетяна Кім підтримує контакт з владою щодо можливих заходів допомоги, зокрема податкових пільг.

Перший заступник голови ВТБ Дмитро П’янов підтвердив готовність банку розглянути питання кредитної підтримки, якщо надійде відповідний запит.

Банк придбав 5% акцій "Wildberries Банк", фінансового підрозділу маркетплейсу, ще в червні - трохи більше ніж за місяць до початку атак. Акції самого ВТБ 28 липня впали на 2,5% на тлі невизначеності щодо партнерства з компанією.

Представник Кремля Дмитро Пєсков також прокоментував рішення Wildberries добровільно компенсувати частину втрат продавцям, назвавши цей крок безпрецедентним для російського бізнесу.

"Це, безперечно, заслуговує на найвищу похвалу", - сказав Пєсков.

У Wildberries заявили, що не зобов’язані компенсувати продавцям збитки

Засновниця російського маркетплейсу Wildberries Тетяна Кім заявила, що удари БПЛА - це обставини непереборної сили, тому втрати товару не підлягають відшкодуванню, пише російське ЗМІ The Bell.

Крім того, Кім заявила, що всі виплати продавцям компанія здійснює як жест доброї волі, а не як зобов’язання.

Обсяг компенсацій вона не назвала, але повідомила, що компанія провела два транші виплат, до другої хвилі увійшли майже 100 тисяч представників малого та середнього бізнесу.

Для великих партнерів запровадили підвищену знижку постійного покупця за рахунок компанії та кредитні канікули у WB Банку. Компанія також обіцяє проводити очні зустрічі з підприємцями у постраждалих регіонах.

Цікаво, що на тлі атак на склади Wildberries у компанії закликають росіян робити більше замовлень на маркетплейсі, щоб "підтримати підприємців":

Росіян закликають робити замовлення на Wildberries / threads.com Скільки компенсацій отримали постраждалі продавці Wildberries

Як пише Reuters, обіцянки допомоги від керівництва компанії поки що суттєво розходяться з реальними виплатами, про які розповідають самі підприємці. Wildberries офіційно повідомила, що вже виплатила 40 мільйонів рублів сім’ям загиблих та постраждалим від українських атак на її склади, а перші виплати розпочалися ще 21 липня.

Власниця магазину кормів для тварин на Wildberries Інна Марченко зі Санкт-Петербурга розповіла Reuters, що втратила товарів на суму 1,5 мільйона рублів, але отримала компенсацію лише в розмірі 8 тисяч рублів, які можна витратити виключно на рекламу на платформі.

"Коли я дізналася, що всі мої речі згоріли, я просто сіла на підлогу й почала плакати. Я не знаю, що робити далі", - сказала Марченко.

Сбербанк готовий збільшити резерви через борги Wildberries

Фінансові наслідки кризи вже вийшли за межі самого маркетплейсу й торкнулися банківського сектору, який кредитував компанію та її партнерів. Як пише Reuters, найбільший банк Росії, Сбербанк, повідомив, що розглядає можливість збільшення резервів на можливі втрати за кредитами через погіршення платоспроможності онлайн-продавців та їхніх постачальників.

Фінансовий директор Сбербанку Тарас Скворцов заявив під час конференц-дзвінка з аналітиками, що близько 300 компаній-позичальників уже звернулися з проханням реструктурувати кредити після атак дронів.

"Їхній фінансовий стан і потенційні майбутні грошові потоки, звісно, погіршилися. Чи розглядаємо ми збільшення резервів? Так, розглядаємо", - сказав Скворцов, додавши, що остаточне рішення поки що не ухвалено.

Банк розробив спеціальну програму реструктуризації кредитів для постраждалих продавців Wildberries і водночас висловив упевненість, що маркетплейс та його клієнти мають достатній фінансовий запас міцності для подолання кризи. Сбербанк також знизив прогноз зростання російської економіки на 2026 рік до діапазону 0–0,5% з попередніх 0,5–1%, пояснивши це посиленим моніторингом ситуації в кількох секторах, зокрема в малому бізнесі.

За російськими стандартами бухгалтерського обліку загальний борг Wildberries становить 830 мільярдів рублів, що помітно менше, ніж у найбільших російських енергетичних та промислових корпорацій.

"Добити Wildberries": як падіння маркетплейсів обвалить банки Росії

Україні потрібно "добити" російські маркетплейси Wildberries та Ozon - це може спричинити обвал банківської системи РФ, оскільки обидві компанії належать до найбільших позичальників у країні. Про це заявив головний конструктор і співвласник Fire Point Денис Штіллерман в інтерв’ю Дмитру Гордону.

Оцінюючи вже досягнутий результат від далекобійних ударів, він наголошує на комплексності підходу та на побутових наслідках для мешканців столиці агресора.

"Мені здається, зараз це комплекс заходів, який має бути. Ми зараз дуже сильно тиснули. Тепер, коли бак бензину в Москві коштує в 3,5 рази дорожче, ніж коштував раніше, коли люди змушені в Москві стояти в кількох чергах, щоб заправити свою машину, це вже щось. Зараз нам потрібно добити Wildberries та Ozon, це обов’язково", - зазначив Штіллерман.

За словами співвласника Fire Point, Wildberries є найбільшим позичальником у Росії, тому його крах автоматично потягне за собою десятки російських банків. Окремо він виділяє державний ВТБ, який зробив ставку саме на цей маркетплейс, розраховуючи отримати його 50-мільйонну клієнтську базу та ще близько 60 мільйонів клієнтів.

Ризики для другого за величиною кредитора РФ Штіллерман вважає критичними.

"У ВТБ і так справи йшли не дуже добре, а зараз трильйони рублів кредитів виявляться безповоротно втраченими. І це може покласти кінець другому за величиною банку в Росії. І це потрібно продовжувати", - підкреслив він.

Обвал Wildberries та Ozon, за оцінкою конструктора, зруйнує усталений побут росіян і вдарить по десятках тисяч підприємств, чиї податки фактично фінансують армію та імперські амбіції Москви. Окрім економічної ролі, ці платформи задіяні у забезпеченні військових.

Мадяр анонсував нові удари по російському маркетплейсу

Атаки на об’єкти російського маркетплейсу Wildberries триватимуть. Про це заявив командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Роберт "Мадяр" Бровді 2 серпня, після атаки на Самарську область. За його словами, черговий "результативний хук" по компанії став не останнім, попередив він.

Звертаючись до жителів країни-агресора, командувач СБС в іронічній формі запропонував їм змінити корпоративну ідентичність компанії та натякнув на майбутню розплату за війну.

"Каса ще попереду", - зазначив Бровді, порадивши росіянам перефарбувати логотип у жовто-блакитні кольори.

За його словами, до подібних ударів мешканцям РФ варто "звикати" - принаймні доти, доки вони не зможуть повалити кремлівський режим.

Інформує glavred.net

Джерело: 06137.com.ua

Одночасно російська армія застосувала 4956 дальнобійних ударних безпілотників – на 14% менше, ніж місяцем раніше. Основною ціллю липневих атак залишався Київ, який пережив одні з найруйнівніших ударів з початку війни. Масштаб липневих обстрілів столиці й інших регіонів наочно показала нічна атака 30 липня, коли Росія випустила по Україні 358 засобів повітряного нападу – 74 ракети та 284 безпілотники, а під ударами опинилися Київ, Львів, Полтавщина та Кривий Ріг.

Українська протиповітряна оборона й надалі успішно перехоплює більшість ударних дронів, однак захист від ракет значною мірою залежить від поставок західних союзників. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що країна відчуває критичну нестачу сучасних засобів ППО, особливо на тлі зростання застосування Росією балістичного озброєння.

Балістичні ракети рухаються по високій траєкторії на надзвуковій швидкості й досягають цілі за лічені хвилини після запуску, що часто залишає мінімум часу на реагування навіть після оголошення повітряної тривоги. За оцінками військових аналітиків, упродовж усього 2024 року Росія застосувала близько 200–300 балістичних ракет, тоді як лише за липень 2026-го їх було запущено 126. За підрахунками AFP, українським силам ППО вдалося перехопити менш ніж третину з них.

Про це повідомляє видання Le Figaro.

У ніч проти 1 серпня безпілотники атакували кілька тимчасово окупованих міст України. За повідомленнями моніторингових Telegram-каналів, після ударів у Зугресі, Бердянську, Луганську, Должанську та Севастополі виникли пожежі.

Нагадаємо, російський онлайн-маркетплейс Ozon евакуював співробітників логістичного центру в Зеленодольську (Татарстан) через загрозу атаки українських безпілотників. Після завершення тривоги склад відновив роботу у штатному режимі.

Уранці 31 липня безпілотники атакували складський комплекс у Зеленодольську (Татарстан, РФ), де розташовані логістичні об'єкти маркетплейсів Ozon і Wildberries. Після цього низка українських джерел заявила про можливе продовження ударів по складах Ozon.

Інформує ua.news

Джерело: 06137.com.ua

Дослідник кібербезпеки та журналіст Марк Хофер випадково знайшов у відкритому доступі поліцейську платформу, яка містила персональні дані тисяч іноземців, які перебають в Китаї або просто бували в країні. Як пише The New York Times, ця знахідка стала рідкісним свідченням масштабів цифрового спостереження китайської влади не лише за власними громадянами, а й за іноземцями.

Як розповідає видання, на початку 2026 року Хофер під час звичного моніторингу мережі натрапив на сервіс під назвою "Платформа динамічного контролю закордонного персоналу". Система була присвячена місту Чжанцзякоу, одному з господарів зимових Олімпійських ігор 2022 року, і містила записи майже про 12 тисяч людей, серед яких іноземці, журналісти, мешканці Гонконгу й Тайваню, а також особи, яких влада віднесла до окремих категорій ризику.

Найбільшим шоком для дослідника стало те, що він знайшов у базі власний профіль із фотографією, зробленою китайськими міграційними службами, номером паспорта та мобільного телефону.

"Той, хто розмістив це там, мав доступ до реальних даних", – згадує Хофер.

Платформа містила значно більше інформації, ніж звичайні міграційні записи. У ній були поля з паспортними даними, адресами, сімейним станом, місцем роботи, поїздками літаком і потягом, відвідуваннями лікарень, оплатою пального та навіть пересуваннями, зафіксованими камерами відеоспостереження й системами розпізнавання облич.

Зокрема, журналісти описують приклад громадянки Монголії, маршрут якої в Китаї система детально відстежувала між житловим комплексом, торговельними центрами, ресторанами та супермаркетами. У низці випадків, йдеться у публікації, її пересування були зафіксовані саме завдяки технології розпізнавання облич.

The New York Times встановила зв'язок між платформою та пекінською компанією Origin Dynamic, яка постачає робототехніку та системи спостереження для поліції. Видання зазначає, що компанія ще у 2023 році подала патент на майже ідентичну систему для роботи з інформацією про іноземних громадян. Водночас ані компанія, ані Бюро громадської безпеки Чжанцзякоу не відповіли на запити журналістів.

Після аналізу збережених даних журналісти дійшли висновку, що база демонструє, як китайська влада об'єднує інформацію з камер спостереження, медичних записів, державних реєстрів та інших джерел для комплексного моніторингу поведінки іноземців.

Окреме занепокоєння викликав і той факт, що платформа фактично не була захищена. За словами канадського дослідника кібербезпеки Грега Волтона, це є наслідком стрімкого розростання китайської інфраструктури цифрового нагляду.

"Кожна нова платформа збільшує кількість місць, де конфіденційні персональні дані можуть бути неправильно налаштовані, скопійовані або залишені доступними ззовні", – пояснив експерт.

Політика Китаю 

Як писав УНІАН, Китай у пустельних районах збудував масштабні макети американських військових кораблів, а також тайванських військових та урядових об’єктів. Тепер їх використовують для випробувань далекобійної зброї та військових тренувань. Ймовірно перед можливим конфліктом навколо Тайваню.

Серед відтворених цілей – авіабази, кораблі, військово-морські бази США та урядові будівлі Тайбея, що дозволяє відпрацьовувати сценарії штурму та перевіряти ефективність гіперзвукових і балістичних ракет. Експерти наголошують, що такі тренування мають не лише практичний, а й психологічний ефект, демонструючи готовність Китаю завдати ударів по базах США, Японії та столиці Тайваню.

Інформує unian.ua

Джерело: 06137.com.ua

Коротко:

У Бєлгороді горить університет після атаки в ніч на 3 серпня У виші розробляли та тестували безпілотники Влада не коментувала наслідки удару

Масштабна пожежа спалахнула в Білгородському державному технологічному університеті імені Шухова після атаки в ніч на 3 серпня - у цьому закладі розробляли та тестували безпілотники.

Як пише російський Telegram-канал Astra, наслідки удару по вишу влада наразі не коментувала. Впродовж ночі місцевий оперативний штаб кілька разів попереджав мешканців про загрозу ударів безпілотників.

Профіль закладу у сфері виробництва дронів підтверджують його ж офіційні матеріали. Згідно з даними Telegram-каналу університету, тут проектували автоматизовану систему керування безпілотниками на базі мікропроцесора "Міландр".

Сам університет наголошував на цивільному характері цієї розробки: заявлене призначення системи - моніторинг ліній електропередач, теплотрас та аерофотозйомка.

БГТУ / Фото: t.me/astrapress

Окремим напрямком роботи закладу стала профільна освіта для неповнолітніх. Влітку 2026 року БГТУ оголосив набір школярів на літні зміни за курсом, присвяченим безпілотним системам.

"На курсі "Цифровий інжиніринг БВС" діти занурюються в основи проектування безпілотних систем", - повідомляли в Telegram-каналі БГТУ імені Шухова.

БГТУ / t.me/trueBSTU Атаки на РФ - новини

Як писав Главред, у ніч на 31 липня та вранці в п’ятницю в країні-агресорі РФ пролунали вибухи. Було атаковано логістичний склад Wildberries та нафтопереробний завод "Лукойл-Волгограднефтепереработка" у Волгограді. Одночасно дрони завдали удару по логістичному центру компанії в Зеленодольську, а в Нижньокамську після серії вибухів зафіксовано сильне горіння на НПЗ.

30 липня безпілотники атакували великий логістичний центр Wildberries у Пензенській області, на об’єкті спалахнула масштабна пожежа. Також під удар потрапив склад WB в Удмуртській Республіці.

29 липня Сили оборони України знищили склад Wildberries і атакували НПЗ у Рязані. На території логістичного центру спалахнула масштабна пожежа, а завод почав екстрено скидати тиск у системі.

25 липня в країні-агресорі Росії пролунали вибухи. Україна атакувала дронами склад Wildberries в Єкатеринбурзі на відстані близько 1750 кілометрів від адміністративного кордону.

У ніч на 24 липня російський Санкт-Петербург зазнав масованої атаки дронів. Виникли масштабні пожежі на двох складах Wildberries. Деякі сектори складів подвійного призначення знищені повністю.

В ніч на 23 липня у двох російських регіонах пролунали вибухи. Під удар, можливо, потрапив логістичний хаб Wildberries у Воронезькій області та об’єкт нафтопереробної промисловості в Ульяновській області.

Вночі на 22 липня Краснодарський край і Ставропольський край Росії атакували безпілотники. Спалахнули масштабні пожежі на території логістичних центрів Wildberries. Крім того, під удар дронів потрапив НПЗ.

Інформує glavred.net

Джерело: 06137.com.ua

Про результати ударів по окупованих територіях повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

У районі Чорноморського в Криму уражено склад морських безекіпажних катерів. За даними Генштабу, об’єкт використовували для зберігання, підготовки та обслуговування дронів, за допомогою яких російські війська виконують бойові й спеціальні завдання в Чорному морі.

Також під удар потрапили залізничний міст «Сиваш» у районі Чонгара та міст поблизу Владиславівки в Криму. Обидва об’єкти росіяни використовують для перекидання особового складу, техніки, озброєння, боєприпасів та інших вантажів між Кримом і окупованими територіями півдня України.

У Севастополі уражено підрозділ радіоелектронної розвідки Чорноморського флоту РФ. Крім того, українські військові атакували:

• ремонтно-відновлювальну базу поблизу Первомайського у Криму;
• склад матеріально-технічних засобів у районі Подового Херсонської області;
• склад російських безпілотників у районі Токмака Запорізької області.

Моніторинговий канал Кримський вітер повідомив, що протягом ночі вибухи та стрілянину чули в Севастополі, Керчі, Чорноморському та інших районах півострова.

За даними супутникової зйомки, пожежі виникли на мисі Фіолент, де розташований 475-й окремий центр радіоелектронної боротьби Чорноморського флоту РФ, а також у районі висот Кая-Баш, де розміщені позиції російської протиповітряної оборони. Місцеві жителі повідомляли щонайменше про вісім вибухів, заграву та детонацію.

У Керчі супутники зафіксували пожежі на території 1630-го окремого колійного залізничного батальйону російської армії та розташованої поруч військової частини. Стрілянина й вибухи в місті та його околицях тривали з перервами всю ніч.

Тим часом у російській Уфі після атаки безпілотників загорівся НПЗ «Башнефть-Уфанефтехим». Як повідомляє ASTRA, OSINT-аналітики визначили, що над територією підприємства здіймалися два стовпи чорного диму.

Глава Башкортостану Радій Хабіров підтвердив атаку дронів на Уфу. За його версією, задимлення у промисловій зоні виникло через падіння уламків збитого безпілотника. Він заявив, що загиблих і постраждалих немає.

«Башнефть-Уфанефтехим» входить до складу групи «Башнефть», яка належить «Роснефти». Підприємство здатне переробляти до 8,2 млн тонн нафти на рік.

Разом із заводами «Башнефть-Новойл» та «Башнефть-УНПЗ» підприємство утворює Уфимський нафтопереробний комплекс — один із найбільших у Росії. Його загальна потужність становить близько 23,5 млн тонн сировини на рік. Раніше цей НПЗ уже зазнавав атаки дронів 25 червня.

Генштаб наразі не повідомляв про причетність Сил оборони України до атаки на підприємство в Уфі.

Інформує glavnoe.in.ua

Джерело: 06137.com.ua

Змінюються правила житлових ваучерів для ВПО

Із 1 серпня оновлюється програма житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб. Один із ключових принципів змін — «одна сім’я — один механізм підтримки».

Мета нововведень — оптимізувати бюджетні витрати та спрямувати державну допомогу людям, які справді не мають альтернативного житла.

Право на житловий ваучер втратять ВПО, які:

• після 24 лютого 2022 року та до моменту подання заяви припинили право власності на будь-яке житло — наприклад, продали або подарували квартиру чи будинок у безпечнішому регіоні;
• вже скористалися пільговою іпотекою за програмою «єОселя»;
• зареєстрували місце проживання на тимчасово окупованій території вже після встановлення там російського контролю.

Водночас нові правила не стосуватимуться тих, хто вже отримав житловий ваучер або подав заяву до набуття чинності відповідними змінами.

Переселенці, які відповідають умовам програми, не мають житла у власності, не користувалися «єОселею» та були зареєстровані на ТОТ до її окупації, зберігають можливість отримати державну допомогу.

Разові виплати до Дня Незалежності

Окремі категорії українців у серпні отримають разову грошову допомогу до Дня Незалежності України.

Розмір виплати залежатиме від статусу отримувача та становитиме від 450 до 3100 гривень. Виплати передбачені постановою Кабінету Міністрів України №602.

Зокрема:

• 3100 грн — особам з інвалідністю внаслідок війни I групи та колишнім малолітнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання з інвалідністю I групи;
• 2900 грн — особам з інвалідністю внаслідок війни II групи;
• 2700 грн — особам з інвалідністю внаслідок війни III групи.

Для бізнесу зросте тариф на передачу електроенергії

Із 1 серпня 2026 року тариф НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії для бізнесу підвищується на 25% — до 928,45 грн за 1 МВт·год без ПДВ.

Для підприємств «зеленої» електрометалургії тариф зросте на 50% — до 563,26 грн за 1 МВт·год.

У «Укренерго» пояснювали необхідність підвищення тарифу наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Для частини ФОПів змінюється податкова звітність

Із 1 серпня для ФОПів, які мають найманих працівників або здійснюють виплати фізичним особам, запроваджуються нові форми Податкового розрахунку.

Міністерство фінансів уже затвердило відповідні форми, повідомили у Державній податковій службі.

До 31 липня включно підприємці ще можуть подати розрахунок за місячною формою. Починаючи з 1 серпня, звітувати потрібно буде за квартальною формою.

Подати квартальний розрахунок необхідно протягом 10 днів після завершення відповідного звітного періоду.

Очікується, що з 1 серпня оновлені форми з’являться в «Електронному кабінеті платника податків», а також на бухгалтерських платформах і сервісах.

Інформує step.dp.ua

Джерело: 06137.com.ua

У НАТО обговорюють можливість розміщення додаткової американської ядерної зброї в Європі. Про це повідомляє Süddeutsche Zeitung.

Зазначається, що на тлі загрози з боку Росії НАТО розглядає можливість розміщення американських ядерних озброєнь на території європейських країн. Потенційними країнами для цього можуть стати Польща, Фінляндія та Литва.

У виданні нагадали, що Польща планує приєднатися до програми Nuclear Sharing, Фінляндія скасувала історичну заборону на ввезення та транзит ядерної зброї, а в Литві парламент розглядає законопроект, який має скасувати конституційну заборону на розміщення ядерної зброї.

Крім того, генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив у розмові з журналістами, що Альянс дійсно обговорює можливу адаптацію свого ядерного потенціалу. Однак він відмовився розкривати подробиці.

Американський експерт з ядерної зброї Роберт Пітерс заявив журналістам, що США можуть посилити ядерну присутність у Європі протягом найближчих 24 місяців. Він вважає, що доцільним може бути додаткове розміщення від 100 до 150 нестратегічних ядерних боєприпасів. За його словами, з цією метою в Польщі та Фінляндії може знадобитися будівництво нових сховищ.

Однак колишній директор НАТО з питань ядерної політики Джим Стоукс зазначив у розмові з журналістами, що з військової точки зору переміщення американської ядерної зброї ближче до кордонів Росії не є необхідним. Він додав, що відповідні завдання можуть виконуватися й з баз у Західній Європі.

Росія шукає способи вивести ядерну зброю в ближній космос

Раніше головний командувач Космічних сил Німеччини генерал-майор Міхаель Траут заявив, що не можна виключати, що в РФ розробляють технологію виведення ядерної боєголовки в космос. За його словами, використання подібної зброї в космосі може паралізувати роботу супутників і зробити частину орбіти непридатною для використання на десятиліття.

Німеччина працює над тим, щоб перетворити космос на центральний стовп своєї оборонної політики. Ця стратегія передбачає захист космічного простору та обмеження діяльності супротивника в космосі. Траут додав, що ефективне стримування має включати й наступальну складову, а також можливість перехопити ініціативу.

Інформує unian.ua

Джерело: 06137.com.ua

«9 людей загинули у столиці внаслідок атаки ворога. 28 мешканців Києва постраждали, серед них четверо дітей. У стаціонарах лікарень перебувають 17 поранених. Іншим медики надали допомогу амбулаторно або на місці», – зазначив Кличко.

За інформацією поліції Києва, серед загиблих є правоохоронець, який перебував на службі.

За даними правоохоронців, балістична атака зачепила:

• Дарницький район;
• Голосіївський район;
• Дніпровський район;
• Печерський район;
• Святошинський район;
• Солом’янський район;
• Шевченківський район.

Унаслідок обстрілу пошкоджено багатоквартирні та приватні житлові будинки, нежитлові споруди, школу, супермаркети, автомийку та автомобілі.

За попередніми даними, серед поранених четверо дітей віком 13, 14 і 17 років.

Правоохоронці зазначають, що інформація про кількість загиблих і постраждалих уточнюється.

На місцях влучань і падіння уламків працюють слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, рятувальники, медики та психологи.

 

 

 

У поліції повідомили, що правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії.

повідомив міський голова Віталій Кличко у Телеграмі.

Увечері 31 липня російський ударний безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі Харкова. За попередньою інформацією, пошкоджено дах будівлі, а постраждалих немає.

Нагадаємо, російські дрони атакувалиЧернігівщину та пошкодили АЗС і пансіонат.

Росія завдала балістичногоудару по Києву вдень 24 липня, хоча зазвичай такі атаки відбуваються вночі. Експерт вважає, що це могло бути спробою виснажити українську ППО, демонстрацією сили або наслідком технічної затримки запуску ракет.

Інформує ua.news

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляє POLITICO з посиланням на представника уряду Іспанії.

Понад 48,3 тисячі мігрантів із приблизно 50 тисяч, які перетнули кордон між Марокко та іспанським анклавом Сеута, вже повернулися назад.

За словами чиновника, який побажав залишитися анонімним, більшість людей, що прибули до Сеути напередодні, вже залишили територію анклаву та повернулися до Марокко.

«Більшість людей, які прибули вчора, зараз уже повернулися до Марокко. Ситуація поступово повертається до нормального стану», – зазначив співрозмовник видання.

В уряді Іспанії припускають, що різке збільшення кількості мігрантів могло бути пов'язане з недавнім рішенням іспанського суду, яке обмежило застосування процедури негайного повернення нелегальних мігрантів.

Водночас у Європейській комісії заявили, що наразі немає ознак подальшого переміщення цих людей до материкової частини Європи чи інших держав-членів ЄС.

Нагадаємо, протягом останньої доби тисячі мігрантів з території Марокко спробували прорватися до автономного іспанського міста Сеута, а уряд Іспанії оперативно направив до анклаву додаткові підрозділи поліції та військових для стабілізації ситуації.

Тим часом у ЄС реагували по-різному. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн назвала кадри з Сеути неприйнятними, наголосила на дотриманні правил в'їзду до ЄС та доручила двом єврокомісарам долучитися до врегулювання кризи. Натомість прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем висловив готовність надати Іспанії необхідну допомогу.

Зі свого боку прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, а також міністерка внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен виступили за виключення Іспанії з Шенгенської зони. Зокрема, влада Італії вже оголосила про закриття морського та повітряного сполучення з Іспанією. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підтвердив тимчасове призупинення дії Шенгену щодо Іспанії, назвавши це «необхідним кроком для захисту безпеки громадян та боротьби з тероризмом».

У відповідь на дії Італії очільник МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес повідомив про виклик італійського посла для висловлення протесту.

Президент Еммануель Макрон також заявив про підтримку Іспанії, але водночас доручив посилити контроль на французько-іспанському кордоні, куди додатково розгорнули чотири військові підрозділи, авіацію та дрони.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 06137.com.ua

Відомості про таких осіб мають бути внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Стати на облік можна двома способами:

• пройти електронну ідентифікацію та уточнити свої персональні дані засобами електронного кабінету призовника;
• особисто прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням необхідних документів, перелік яких встановлюється Міністерством оборони України.

Вступники, які не стали на облік до 31 липня, беруться на військовий облік призовників лише після особистого прибуття до районного (міського) ТЦК та СП.

Під час взяття на військовий облік вступники мають надати такі документи:

1. Паспорт громадянина України.
2. Витяг з реєстру територіальної громади (інформація про задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування)).
3. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб).
4. Свідоцтво про народження.
5. Документ, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
6. Документ про освіту.
7. Довідка з місця навчання / роботи (за наявності).
8. Чотири фотокартки розміром 35 × 45 (знімок без головного убору).

Як відомо, подання військово-облікових документів буде необхідним для виконання вимог до зарахування вступників чоловічої статі після отримання рекомендацій на зарахування як на бюджет, так і на контракт.

Для отримання оперативної інформації про проведення НМТ та вступної кампанії приєднуйтесь до каналу Вступ.ОСВІТА.UA в Telegram.

Інформує osvita.ua

Джерело: 06137.com.ua

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон зняв документальний фільм про російсько-українську війну. Під час роботи над стрічкою британський політик здійснив неанонсований візит до зони бойових дій, щоб особисто зафіксувати події на фронті.

Дев'яностохвилинна стрічка під назвою «Боріс Джонсон: У зону бойових дій в Україні» вже вийшла в ефір на британському телеканалі Channel 5. Головний меседж політика — закликати Захід надати Україні більш сучасну зброю та обґрунтувати необхідність посилення підтримки з боку Великої Британії.

Джонсон прямо називає російське вторгнення тероризмом, а саму війну — чітким протистоянням добра і зла. Фільм відкривається трагічними кадрами російської атаки безпілотником на цивільний потяг, унаслідок якої загинуло шестеро людей. Водночас у стрічці демонструється незламність та винахідливість українських воїнів, які в умовах дефіциту змушені власноруч майструвати боєприпаси з підручних матеріалів.

З міркувань безпеки візит Джонсона на фронт відбувався в умовах суворої таємності. Політик подорожував інкогніто, а іноді навіть мусив ховати обличчя під балаклавою. Журналісти зазначають, що вже першої ночі на передовій експрем'єр прокинувся від гучного вибуху — російський дрон атакував сусідній житловий будинок.

У The Telegraph переконані, що завдяки постаті Джонсона фільм має шанси привернути увагу тієї аудиторії, яка зазвичай оминає воєнну документалістику, і тим самим розширити обізнаність світу про боротьбу українців.

Раніше Борис Джонсон розкритикував призначення нового глави МЗС Британії.

Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд провів першу після призначення зустріч із головною дипломаткою Європейського Союзу Каєю Каллас.

Посол США у Великій Британії Воррен Стівенс висловив сподівання, що критичні погляди нового глави британського МЗС Еда Мілібенда на президента США Дональда Трампа змінилися. Про це він заявив 23 липня в коментарі Sky News, повідомляє «Європейська правда».

Інформує ua.news

Джерело: 06137.com.ua

Як повідомляє портал "Освіторія", найбільшу надбавку у розмірі 7% отримають абітурієнти, які вступають до закладів вищої освіти у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській та Харківській областях. Регіональний коефіцієнт запровадили для того, щоб заохотити вступників обирати університети у різних областях України та підтримати заклади, які працюють у регіонах із більшими безпековими викликами. Коефіцієнт враховує фактичне розташування університету: що складніші умови для навчання в області, то вищим є коефіцієнт.

Як працюють регіональні коефіцієнти

Під час вступної кампанії 2026 року коефіцієнт застосовуватимуть автоматично під час розрахунку остаточного конкурсного бала, якщо вступник подає заяву до університету, розташованого у визначеному державою регіоні. Розподіл коефіцієнтів цьогоріч буде таким:

1,07 – найвищий показник діятиме для закладів вищої освіти у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській та Харківській областях, конкурсний бал для вступників тут збільшиться на 7%; Головні історії дня 1,04 – цей коефіцієнт буде застосовуватися для університетів Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей; 1,0 – в усіх інших областях України, а також у Києві регіональний коефіцієнт становитиме 1,00, тобто він не впливатиме на конкурсний бал. Як саме зміниться конкурсний бал

Регіональний коефіцієнт додається не до окремих результатів НМТ, а до вже сформованого бала за іспити з урахуванням вагових коефіцієнтів предметів. Коли цей бал буде підраховано, він буде помножений на відповідне число.

Наприклад, якщо вступник подає заяву до університету в Харкові чи Одесі, його конкурсний бал після всіх розрахунків помножиться на 1,07, тобто збільшиться на 7%. Для закладів у Дніпрі чи Полтаві ця надбавка становитиме 4%. Водночас для вступу до київських університетів або більшості закладів у західних областях додаткового підвищення не буде.

Такий механізм має допомогти вирівняти можливості між університетами різних регіонів і зробити вступ до закладів у прифронтових та прикордонних областях більш привабливим для абітурієнтів.

Як скористатися коефіцієнтом під час вступу

Окремо подавати заявку на застосування регіонального коефіцієнта не потрібно. Він враховується системою автоматично під час розгляду заяви. Головна умова – щоб вступник обрав університет, фактичне місце розташування якого перебуває у регіоні з відповідним показником.

У 2026 році подати заяви на вступ до закладів вищої освіти можна з 19 липня до 18:00 1 серпня. Для цього абітурієнти використовують електронні кабінети на порталі ЄДЕБО.

Вступники можуть подати до 10 заяв, із яких до 5 – на бюджетні місця. Для більшості спеціальностей під час вступу на бюджет необхідно мати щонайменше 130 конкурсних балів, а для окремих елітних напрямів мінімальний поріг становить 150 балів.

Інформує shkola.obozrevatel.com

Джерело: 06137.com.ua

Військовослужбовці, у яких зафіксували самовільне залишення військової частини (СЗЧ) до 12 червня 2026 року, можуть добровільно повернутися на службу за спрощеною процедурою. Поновлення можливе до 20 вересня 2026 року включно.

Як пояснює Харківський ТЦК та СП, нова процедура передбачає, що військових більше не направлятимуть до батальйонів резерву. Вони можуть самостійно обрати підрозділ зі спеціального переліку та продовжити службу в обраній частині.

Найзручніший спосіб повернення — через застосунок «Армія+». У ньому військовий може обрати новий підрозділ, вказати бажаний напрям служби та свій досвід, а також отримати супровід до моменту зарахування.

Після погодження рапорту в застосунку з’являється статус «В дорозі». Він підтверджує, що військовий добровільно повертається до виконання обов’язків. Для прибуття до нової частини надається п’ять днів.

Подати рапорт на повернення також можна безпосередньо до обраної військової частини або через центри рекрутингу:

• 1-й Центр рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ;
• 2-й Центр рекрутингу Десантно-штурмових військ ЗСУ.

Через центри рекрутингу можуть звертатися військовослужбовці Збройних сил України. Право на повернення мають військові ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України, у яких СЗЧ було зафіксовано до 12 червня 2026 року.

Після подання рапорту військова частина розглядає його до семи днів. За цей час представники підрозділу можуть зв’язатися з військовим для уточнення даних та обговорення подальшого проходження служби з урахуванням його навичок і потреб частини.

Після прибуття до підрозділу військовому відновлюють оформлення на службі, а також продовольче, грошове та інші види забезпечення.

Для військовослужбовців ЗСУ та ДССТ термін прибуття після отримання дозволу становить п’ять діб. Для військових Нацгвардії передбачено 96 годин після відповідного повідомлення в «Армія+».

Програма повернення після СЗЧ діє до 20 вересня 2026 року включно. До завершення терміну залишилося 55 днів.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину, за певних умов можуть повернутися до служби. Однак така можливість діє не для всіх випадків. Законодавство дозволяє добровільно поновити службу лише за визначених умов, а повторне самовільне залишення частини позбавляє права скористатися цією процедурою — у такому разі питання вирішується вже в межах кримінального провадження через суд.

Інформує sud.ua

Джерело: 06137.com.ua

Новини.LIVE розповідають, чому цей день відзначають саме 28 липня.

Чому День пам'яті відзначають саме 28 липня

Дату 28 липня Верховна Рада України визначила Днем вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Саме в ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили теракт у колишній Волноваській виправній колонії біля окупованої Оленівки на Донеччині. У бараці, де утримували українських військовополонених, стався вибух, унаслідок якого загинули десятки захисників України, ще багато людей отримали поранення.

Колонія в Оленівці після теракту. Фото: Reuters

Трагедія в Оленівці стала одним із найгучніших злочинів Росії проти українських військовополонених та викликала широкий міжнародний резонанс.

Кого вшановують цього дня

Пам'ятна дата присвячена не лише військовополоненим, які загинули в Оленівці. Цього дня вшановують усіх українських військовослужбовців, добровольців і цивільних громадян, які були страчені, закатовані або загинули під час перебування в російському полоні.

Йдеться про людей, які стали жертвами катувань, нелюдського поводження, позасудових страт та інших порушень міжнародного гуманітарного права, вчинених Росією під час повномасштабної війни.

Як в Україні вшановують пам'ять загиблих

Щороку 28 липня по всій країні проходять меморіальні заходи, хвилини мовчання, покладання квітів і тематичні акції. У різних містах родини полонених, ветерани, військові та небайдужі українці збираються, щоб віддати шану тим, хто не повернувся з російського полону.

Також цього дня згадують тих, хто досі перебуває в неволі, та закликають міжнародну спільноту посилити тиск на Росію задля звільнення українських полонених і притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності.

Запровадження пам'ятної дати є не лише символом пошани до загиблих, а й нагадуванням про злочини, скоєні під час війни. Вона покликана зберегти пам'ять про українців, які віддали життя або стали жертвами катувань у полоні, а також засвідчити, що такі злочини не мають залишитися безкарними.

Як писали Новини.LIVE, у російському полоні наразі перебувають щонайменше 1 878 верифікованих цивільних українців, однак реальна кількість незаконно утримуваних може бути значно більшою. За словами омбудсмана Дмитра Лубінця, у реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин є понад 16 тисяч цивільних, які можуть перебувати на території РФ або на тимчасово окупованих територіях. Він також наголосив, що міжнародне право забороняє утримувати цивільних у полоні, однак Росія системно порушує ці норми.

Також Новини.LIVE повідомляли, що найважче Україні повернути з російського полону оборонців Маріуполя. Лубінець пояснив, що не розголошує кількість таких військовополонених через особливості переговорного процесу з Росією. Водночас держава насамперед прагне звільнити важкопоранених, тяжкохворих та тих військових, які найдовше перебувають у неволі.

Інформує news.novyny.live

Джерело: 06137.com.ua

Законопроєкт про звільнення зі служби батьків дітей з інвалідністю має підтримку в Раді

На публічній експертній зустрічі щодо законопроєкту виступили народні депутати та представники Офісу Військового омбудсмана. Ініціатива покликана на ототожнення прав батьків дітей з інвалідністю, які оформлюють відстрочку й тих, хто вже служить. Автори переконані: держава не може “розділяти” таких дітей. Про це пише 24 Канал.

Народна депутатка Анна Скороход під час зустрічі заявила, що проблема існує й парламентарі готові підтримати ініціативу з поправками.

Анна Скороход

Народна депутатка

Дійсно є проблема, що не може звільнитися другий з батьків, якщо є дитина з інвалідністю. При цьому у нас є право на відстрочку. Це також виправляється цим законом, ми вносили цю поправку. Вона не викликає жодних дискусій чи обговорень у профільному комітеті. Тому я думаю, що вона буде прийнята без жодних питань.

Також Скороход порушила питання щодо підняття виплат для тих, хто опікується людьми з інвалідністю. Суму допомоги, на жаль, вирішили прив’язати не до мінімальної заробітної плати, а до чогось незрозумілого.

Проте за словами депутатки, проєкт закону знову “пішов” на повторне друге читання. Тому будь-які поправки нардепи можуть вносити за умови звернення від громадян. За словами Анни Скороход, проблеми в законодавстві нерідко вирішуються депутатським зверненням. Тому до нардепів можна звертатися.

Інша парламентарка Ірина Борзова теж обіцяє підтримувати законопроєкт у парламенті й поширювати інформацію про нього.

Iрина Борзова

Народна депутатка

230 тисяч дітей з інвалідністю сьогодні потребують посиленої уваги, підтримки та державних рішень.

На зустрічі з експертами та матерями дітей з інвалідністю виступила також представниця Офісу Військового омбудсмана. За її словами, позицію законодавців вони повністю підтримують. Але Офіс вважає, що можливо доцільно визначити саме перелік хвороб, через які потрібно здійснювати постійний догляд.

Пропонуємо розглянути питання стосовно визначення переліку медичних показань, на підставі яких визначається така потреба, і виходити при розв'язанні питання щодо звільнення саме від такої потреби. Практично необхідно виписати якусь інструкцію, визначити захворювання, яке потрібно вивести, і перелік медичних показань, які є підставою для звільнення батька,- вважають в Офісі Військового омбудсмана.

Зауважимо, що список, про який говорила представниця відомства, вже розроблений Міністерством охорони здоров’я. В Україні діє наказ, який виділяє ті хвороби, з якими людина потребує догляду. Тож саме згідно з ним можна встановлювати звільнення зі служби.

Правова колізія щодо прав дітей з інвалідністю

Раніше експерти пояснювали, що в законодавстві виникла колізія: якщо батько чи мати дитини з інвалідністю оформили відстрочку до мобілізації, вони можуть залишатися вдома. Однак військовослужбовці, які вже проходять службу, не мають права звільнитися, щоб допомагати виховувати таку дитину. Через це, на думку правозахисників, страждають насамперед діти.

Громадяни закликають Верховну Раду якнайшвидше розглянути законопроєкт №15057, який має усунути цю законодавчу прогалину.

Через позицію Міністерства оборони законопроєкт поки не ухвалили. Там вважають, що не можна дозволяти батькам дітей з інвалідністю звільнятися з військової служби, оскільки це може призвести до відтоку значної кількості військовослужбовців. Натомість учасники експертної зустрічі називають такі побоювання необґрунтованими.

Адвокати та правозахисники наголошують, що документ не створює нових пільг, а лише усуває суперечність між чинними законами та ставить у центр уваги інтереси дитини.

Інформує 24tv.ua

Джерело: 06137.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

YouTube заблокував на території України канали російських та проросійських артистів, що раніше потрапили під санкції Ради національної безпеки і оборони за підтримку збройної агресії Росії проти України. Про це повідомив Центр протидії дезінформації.

Під заборону потрапили ресурси сімох діячів культури та шоу-бізнесу, зокрема:

• співака Миколи Баскова;
• співачки Лоліти Мілявської;
• співака Стаса Михайлова;
• співачки і телеведучої Ольги Бузової;
• співачки Ані Лорак;
• співачки Анни Сєдокової;
• співака Олександра Розенбаума.

«Усі зазначені особи беруть активну участь у пропагандистських заходах Кремля, виправдовують війну та використовують свої медійні майданчики для поширення ворожих наративів», — повідомили у Центрі.

Нагадаємо, у жовтні 2022 року артистки українського походження, які живуть та виступають у Росії, — Ані Лорак, Таїсія Повалій та Анна Сєдокова — потрапили під санкції Ради національної безпеки та оборони України.

Інформує ms.detector.media

Джерело: 06137.com.ua

Американська консервативна активістка, блогерка та прихильниця президента США Дональда Трампа Лора Лумер заявила, що пережила повітряну тривогу в Україні та відчула паніку через звук сирен. Про це вона написала у соцмережі X, передає УНН.

За словами Лумер, її розбудила повітряна тривога, через що вона відчула сильний переляк.

"Мене щойно розбудила повітряна тривога в Україні. Я відчула справжню паніку, коли прокинулася від сирен після сну. Серце шалено калатало, і мені знадобився час, щоб перевести подих, адже мене дуже налякав цей гучний звук", – написала вона.

Лумер також зазначила, що після власного досвіду їй важко уявити, як українці живуть в умовах постійних повітряних тривог.

"Не знаю, як люди майже п’ять років щоночі прокидаються від сирен. Це схоже на те, ніби вас будять гучномовцем. Чесно кажучи, цей звук дуже лякає. Не думаю, що це може бути здоровим для нервової системи – чути його щодня", – додала вона.

Інформує unn.ua

Джерело: 06137.com.ua

Кожен громадянин України має право змінити своє ім’я, прізвище та по батькові. Це право закріплене законодавством, а сам процес є доволі чітким та зрозумілим. Про це нагадало Управління державної реєстрації.

З якого віку можливо змінити ім’я/прізвище/по батькові?

• З 14 років — громадянин України має право змінити своє прізвище, ім’я та по батькові за згодою батьків (або одного з батьків, якщо другий помер, позбавлений батьківських прав, визнаний недієздатним тощо) чи піклувальника.
• З 16 років — громадянин України має право змінити своє прізвище, ім’я та по батькові на власний розсуд.

Для оформлення зміни імені необхідно звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану. (Норма діє на час військового стану).

Які документи необхідно мати з собою?

1. Паспорт громадянина України (або ID-картка).
2. Свідоцтво про народження особисте.
3. Свідоцтво про шлюб або про розірвання шлюбу (якщо ви перебуваєте/перебували у шлюбі).
4. Свідоцтва про народження дітей (якщо у вас є неповнолітні діти).
5. Свідоцтва про попередні зміни імені, прізвища чи по батькові (якщо такі зміни вже відбувалися).
6. Фотокартка (розміром 3х4).

Заява про зміну імені заповнюється безпосередньо у відділі державної реєстрації актів цивільного стану та до неї долучається квитанція про сплату державного мита, яке складає:

   Перша зміна: 5,10 грн.

   Кожна наступна зміна: 51 грн.

Розгляд заяви про зміну імені:

Заява про зміну імені розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у тримісячний строк з дня її подачі.

За наявності поважних причин, цей строк може бути продовжений, але не більш, як на три місяці. Під час розгляду, правоохоронні органи проводять перевірку, чи не перебуває заявник у розшуку, під слідством та інше.

Після завершення перевірки правоохоронний орган приймає рішення про дозвіл або відмову у зміні імені, яке передається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі прийняття позитивного рішення, відділ надсилає заявнику повідомлення про дозвіл на зміну імені та протягом трьох місяців з моменту отримання дозволу, заявник повинен звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, для складання актового запису про зміну імені та отримання відповідного свідоцтва.

Необхідні дії після зміни імені?

Отримання свідоцтва про зміну імені — це лише перший крок. Після реєстрації зміни імені потрібно замінити:

• Паспорт громадянина України (протягом 1 місяця);
• Закордонний паспорт;
• РНОКПП (ідентифікаційний код);
• Посвідчення водія.

Зміна імені не несе за собою обов’язок внесення змін в інші актові записи цивільного стану. Для підтвердження цих змін, заявнику буде видано свідоцтво про зміну імені. Документи про освіту (дипломи, атестати) не потребують заміни.

Інформує sud.ua

Джерело: 06137.com.ua

Румунські військові у неділю вранці, 26 липня, збили у повітряному просторі країни вже третій безпілотник за останні три доби.

Про це у соцмережі Х заявила глава МЗС Румунії Оана Цою.

F-16 збив третій дрон над територією Румунії за три дні

«Сьогодні вранці, о 10:13, літак F-16 румунських ВПС збив над територіальними водами Румунії в районі Суліна – Кілія ще один безпілотник», - написала вона.

За словами Цою, згідно з розслідуванням Генеральної прокуратури, безпілотник, збитий у п’ятницю вранці, був дроном типу «Шахед», який Російська Федерація використовує в агресивній війні проти України.

«Розслідування щодо безпілотників, збитих учора і сьогодні, тривають. Дипломатичний протест Румунії Російській Федерації ґрунтуватиметься на результатах цих розслідувань. Неприпустимо й нетерпимо, щоб Російська Федерація і надалі порушувала повітряний простір Румунії, який водночас є повітряним простором НАТО та Європейського Союзу. Такі дії є неприйнятними, і ми ставимося до них з усією серйозністю разом з нашими союзниками», - наголосила Цою.

24 липня винищувач F-16 ВПС Румунії вперше збив безпілотник над територією країни.

«У нашому повітряному просторі перебував безпілотник. Його збив близько 11-ї ранку румунський пілот F-16. Район був безлюдним, тому пілот зміг уразити ціль зверху», - сказав президент країни Нікушор Дан.

Наступного дня, 25 липня, румунські військові збили ще один безпілотник. Цього разу поблизу населеного пункту Сфинту-Георге в дельті Дунаю.

Інформує kyivpost.com

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.

Причина — напруженість на світовому ринку газу та посилення конкуренції з боку покупців з Азії.

«Ми не вважаємо, що Європа обов’язково зможе заповнити свої запаси більш ніж на 80% цієї осені», — заявив головний виконавчий директор Equinor Андерс Опедал.

Ситуація зі сховищами виглядає тривожно, адже зараз рівень заповненості становить лише 54%.

Це:

• значно нижче за середній показник за останні п’ять років;
• другий найнижчий рівень за 15 років;
• показник, близький до історичного мінімуму для цієї пори року, який фіксували у 2021 році.

За словами Опедала, через низький рівень запасів Європа цієї зими буде більш вразливою до коливань ринкових цін, ніж у попередні роки.

Чому газ їде повз Європу

Одна з головних причин дефіциту — переорієнтація постачання скрапленого природного газу (СПГ). Це газ, який охолодили до рідкого стану для транспортування морськими танкерами, а не трубопроводами.

За даними Equinor, Європа закриває СПГ близько 30% своєї потреби в імпортованому газі. Але зараз значна частина цих постачань просто не доходить до континенту.

«Газ, який мав надходити з Катару, мав йти до Азії, а це означає, що СПГ, який раніше цього року надходив до Європи, тепер прямує до Азії», — пояснив Опедал.

Простими словами: азійські покупці зараз пропонують за газ більше, і постачальники переорієнтовують танкери в їхній бік.

Контекст новини

Оскільки ЄС відмовляється повністю від російського газу у 2027 році, то там різко наростили закупівлі у Москви. Кремль, за оцінками неурядової організації Urgewald, отримав за ці постачання близько 6 млрд євро.

Тим часом Азербайджан хоче постачати більше газу до Європи, щоб замінити Росію. Наразі обсяги становлять 1,5 мільярда кубометрів на рік, але Баку готове до більшого.

Інформує subbota.ua

Джерело: 06137.com.ua

Що саме уразили українські сили?

За даними Генштабу, серед цілей були об'єкти, які забезпечують роботу російського воєнного механізму та нафтопереробної галузі. Військові також наголосили, що частину наслідків попередніх ударів по російській енергетичній інфраструктурі вже вдалося додатково підтвердити.

Зокрема, був уражений об'єкт "Чорноморнафтогаз" у районі Внукового (АР Крим).

Після тимчасової окупації Криму захоплені Росією об'єкти ДАТ "Чорноморнафтогаз" використовуються окупаційною адміністрацією для видобутку, зберігання та транспортування природного газу й нафтопродуктів, а також для забезпечення паливно-енергетичних потреб російського окупаційного угруповання на півострові,
– пояснили в ЗСУ.

Також було уражено наземний ретранслятор для управління ударними БпЛА типу "Герань"/"Гербера" у районі Чорноморського (АР Крим).

"Ретранслятори забезпечують збільшення дальності, стійкості та якості управління ударними безпілотними літальними апаратами, що застосовуються противником для атак по території України", – зазначили у Генштабі.

Окрім того, українські воїни уразили автомобільний міст у районі Виселок Донецької області, який окупанти використовують для військової логістики.

Також був уражений склад БпЛА у районі Червонопопівки та район зосередження живої сили росіян у Пурдівці, що в тимчасово окупованій Луганській області.

Які деталі уточнив Генштаб щодо удару по Тюменському НПЗ у Росії?

Генеральний штаб також наголосив, що 25 липня було підтверджено ураження Тюменського нафтопереробного заводу у Росії.

Довідково! Тюменський НПЗ є одним із ключових підприємств нафтопереробної галузі Західного Сибіру. Потужність підприємства становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційне паливо, мазут та інші нафтопродукти, що використовують, зокрема, для забезпечення потреб військово-промислового комплексу та збройних сил Росії.

Нагадаємо, раніше Сили спеціальних операцій ЗСУ наголошували, що їхні дрони атакували Тюменський НПЗ, там спалахнула пожежа. Українські безпілотники подолали близько 2 тисяч кілометрів до об'єкта.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомлє Генеральний штаб ЗСУ

Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 26.07.26 орієнтовно склали / The estimated total combat losses of the enemy from 24.02.22 to 26.07.26

• особового складу / personnel – близько 1 438 990 (+1 440) осіб / persons
• танків / tanks – 12 217 (+9) од.
• бойових броньованих машин / troop-carrying AFVs – 25 019 (+8) од.
• артилерійських систем / artillery systems – 46 794 (+70) од.
• РСЗВ / MLRS – 1 969 (+1) од.
• засоби ППО / anti-aircraft systems – 1 518 (+0) од.
• літаків / aircraft – 439 (+0) од.
• гелікоптерів / helicopters – 354 (+0) од.
• наземні робототехнічні комплекси / ground robotic systems – 2 031 (+8) од.
• БПЛА оперативно-тактичного рівня / UAV operational-tactical level – 428 286 (+1 450) од.
• крилаті ракети / cruise missiles – 4 944 (+1) од.
• кораблі / катери / warships / boats – 34 (+0) од.
• підводні човни / submarines – 2 (+0) од.
• автомобільна техніка та автоцистерни / vehicles and fuel tanks – 125 811 (+453) од.
• спеціальна техніка / special equipment – 4 465 (+3) од.
• 

Дані уточнюються.

Найгарячіші напрямки фронту

Найбільше атак минулої доби російські війська здійснили на Покровському напрямку. Українські захисники зупинили там 46 штурмів у районах Шахового, Софіївки, Родинського, Гришиного, Котлиного, Удачного та в напрямку низки інших населених пунктів.

На Костянтинівському напрямку окупанти провели 29 атак, на Гуляйпільському — 25, на Слов’янському — 21.

Ще 12 атак зафіксували на Південно-Слобожанському напрямку, десять — на Лиманському, три — на Олександрівському, по дві — на Краматорському та Оріхівському напрямках. На Куп’янському напрямку відбулася одна атака.

Протягом доби російська армія завдала двох ракетних і 74 авіаційних ударів, застосувала чотири ракети та скинула 225 керованих авіабомб. Також ворог використав 9623 дрони-камікадзе та здійснив 3137 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.

Ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили сім пунктів управління безпілотниками, 15 районів зосередження живої сили, одну артилерійську систему та ще один важливий об’єкт окупантів.

Інформує glavnoe.in.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляють Повітряні сили.

За попередніми даними, станом на 08:30 засобами протиповітряної оборони було збито та придушено одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, п’ять балістичних ракет Іскандер-М/С-400 та 104 ворожі БПЛА типів Shahed, Гербера, Італмас і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання двох балістичних ракет і 27 ударних БПЛА у 18 точках, а також падіння уламків збитих ракет у семи точках.

 Інфографіка: Повітряні сили

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Атака триває, у повітряному просторі перебувають ворожі БПЛА.

У результаті російського удару У ніч на 26 липня сталися пожежі в Деснянському, Шевченківському та Солом’янському районах Києва.

Вранці 26 липня російські окупаційні війська атакували місто. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Унаслідок удару в торговельному центрі виникла пожежа.

Інформує nv.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на картки законопроєктів.

Йдеться про законопроєкти №15401 та №15402, які Верховна Рада ухвалила 14 липня. Їх підтримали 313 та 304 народні депутати відповідно. Документи передбачають продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб — з 05:30 2 серпня.

Необхідність таких рішень пояснюють тим, що триває збройна агресія Росії проти України, а відтак зберігається потреба в забезпеченні обороноздатності держави та проведенні мобілізаційних заходів.

Загалом воєнний стан і загальна мобілізація діють в Україні від 24 лютого 2022 року, з дня повномасштабного вторгнення Росії. Нинішнє рішення стало вже 20 продовженням дії цих правових режимів від початку повномасштабної війни.

Інформує politics.novyny.live

Джерело: 06137.com.ua

Про атаку на Київ повідомив також мер Віталій Кличко, закликавши жителів перебувати в укриттях.

«Вибухи в місті. У столиці працюють сили ППО. Перебувайте в укриттях», — написав він.

За даними моніторів, росіяни запустили по Києву щонайменше 10 балістичних ракет, а також «Циркони».

О 12.03 Кличко повідомив про виклик медиків у Святошинський район.

Міністерство оборони кодифікувало та допустило до використання у Збройних силах України новий безпілотний FPV-авіакомплекс «Генерал Черешня».

Міністерство оборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних Силах України новий безпілотний авіаційний комплекс українського виробництва В-1. Надлегкі бомбери створені для ураження скупчень живої сили, автомобільної та броньованої техніки.

Інформує ua.news

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.

Як йдеться у повідомленні, окупанти здійснили 14 авіаударів по Запоріжжю та низці населених пунктів області, серед яких Малокатеринівка, Новомиколаївка, Біленьке, Юрківка, Преображенка, Мала Токмачка та інші.

Також російська армія атакувала регіон 740 безпілотниками різних типів, переважно FPV-дронами. Крім того, зафіксовано два удари із реактивних систем залпового вогню по Новоданилівці та 245 артилерійських обстрілів по населених пунктах області.

Унаслідок ворожих атак надійшло 250 повідомлень про пошкодження житлових будинків, об'єктів інфраструктури, господарських споруд і транспортних засобів.

Нагадаємо, що російські війська 23 липня атакували Запоріжжя. Внаслідок удару по обласному центру щонайменше 28 людей дістали поранення. П'ятнадцять людей лишаються під наглядом лікарів. Їм надається необхідна допомога.

Інформує shelter.in.ua

Джерело: 06137.com.ua

Унаслідок ударів виникли масштабні пожежі на об'єктах російського оборонно-промислового комплексу, енергетичної інфраструктури та на великих логістичних складах. Про це повідомляють російські місцеві видання «Бумага», «Фонтанка», Astra, OSINT-пабліки та посадовці країни-агресорки, пише Район.Закордон.

Найбільш критичного ураження зазнало підприємство «Авіатек» у російському Кірові (Кірово-Чепецьку). За даними моніторингових каналів, по території заводу влучила ракета, після чого на об'єкті спалахнула пожежа. Це підприємство спеціалізується на виробництві авіаційного обладнання та комплектуючих для оборонно-промислового комплексу РФ. Окрім цього, у Кірові зафіксували влучання в електропідстанцію, яка забезпечує електроенергією місцеву інфраструктуру.

Одночасно серійних ударів та атак дронів зазнали логістичні комплекси Wildberries, Ozon та інших компаній у кількох областях Росії:

• Санкт-Петербург та Ленінградська область: дрони атакували склади у Шушарах та у промзоні «Уткіна заводь» (село Новосаратовка Всеволожського району). На об'єктах спалахнули потужні пожежі, на місці лунали вибухи, а вогонь гасили за допомогою авіації. Через надзвичайну ситуацію перекрили Московське шосе, а пресслужба Wildberries тимчасово зупинила роботу цих комплексів;
• Твер: у місцевих пабліках повідомили про удар по місцевому складу Wildberries.

До слова, завод «Авіатек» (ВАТ «Кіровське машинобудівне підприємство «Авіатек») є одним із ключових підприємств російського військово-промислового комплексу. Воно входить до складу концерну повітрокосмічної оборони «Алмаз-Антей» і займається виготовленням засобів протиповітряної оборони, авіаційного озброєння, вантажопідйомних систем для авіації та деталей для бойових літаків. 

Інформує zakordon.rayon.in.ua

Джерело: 06137.com.ua

Вночі Росія атакувала Україну 180 дронами та п'ятьма ракетами: як відпрацювала ППО

Джерело: 06137.com.ua

Як в інтерв'ю виданню розповіла адвокат Діна Дрижакова, успіх цієї процедури повністю залежить від правильного алгоритму дій та наявності залізобетонних доказів.

Два шляхи боротьби: куди звертатися, якщо висновок несправедливий

В Україні існує два базових сценарії для оскарження висновків військово-лікарської комісії:

Досудовий (позасудовий) порядок. Цей варіант передбачає звернення до вищих інстанцій у структурі самої комісії. Якщо ви не згодні з рішенням районної ВЛК, скаргу потрібно подавати до міської або обласної комісії. Якщо ж порушення допущені на рівні області, наступним кроком стає звернення до штатної ВЛК регіону або безпосередньо до Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) у Києві. Судовий порядок. Громадянин має право оминути досудові інстанції та одразу звернутися із позовом до Окружного адміністративного суду.

Проте у судовому варіанті є суттєвий нюанс, про який часто забувають. Судді не мають медичної освіти, тому вони не спроможні оцінювати правильність встановлених діагнозів. Судова гілка влади перевіряє виключно дотримання процедури огляду. Суд може скасувати рішення через порушення регламенту та зобов'язати ТЦК провести повторний медичний огляд, але він ніколи самостійно не винесе рішення про те, що чоловік є непридатним до служби.

Початком будь-кого оскарження є отримання на руки офіційної копії висновку комісії, яку ви збираєтеся оспорювати. Без цього документа жодна інстанція не розпочне розгляд справи.

30 днів на порятунок: жорсткі дедлайни та реальність суду

Юридична практика вимагає сувого дотримання часових меж. Для подачі скарги до вищої військово-лікарської комісії в досудовому порядку людина має рівно 30 днів з моменту отримання копії висновку ВЛК на руки.

Щодо тривалості самого процесу, то тут реальність суттєво відрізняється від теорії:

Законодавство виділяє суду 60 днів на розгляд справи з моменту відкриття провадження. Проте через тотальне перевантаження українських судів аналогічними справами розгляд часто затягується на місяці, а іноді триває до року.

Адвокат Діна Дрижакова ділиться випадком із власної практики, коли процес зняття клієнта з розшуку тривав вісім місяців. Доки юристи чекали на законне рішення, ТЦК встиг ініціювати щодо громадянина ще один, новий розшук. Це підтверджує, що процес оскарження вимагає постійного юридичного супроводу та витримки.

Скарга «у довільній формі»: як правильно оформити документи

Держава не затвердила єдиного суворого шаблону для написання скарги на дії медичної комісії. Документ складається в довільній формі, але обов'язково повинен містити вичерпний набір критично важливих відомостей:

Точна дата проходження медичного огляду та назва конкретної комісії. Офіційне рішення, яке ухвалили лікарі, та аргументи, чому ви з ним не погоджуєтеся. Детальний опис процедурних порушень чи фактів ігнорування скарг на здоров'я. Потрібно чітко вказати, які саме наявні медичні документи чи симптоми лікарі відмовилися зафіксувати в картці обстеження.

Головне правило — будь-яке слово має підтверджуватися фактами. До скарги обов'язково додаються медичні довідки, результати профільних обстежень (МРТ, КТ, УЗД, аналізи) та офіційні висновки як з державних, так і з приватних медичних закладів. Особливу вагу мають ті документи, які лікарі ВЛК демонстративно відмовилися вивчати під час огляду.

Що відбувається після успішного оскарження: міфи та реальність

Багато хто помилково вважає, що перемога в суді чи ЦВЛК автоматично дарує людині статус «непридатного до військової служби» та звільняє від мобілізаційних заходів. Насправді це міф.

Успішне оскарження лише анулює попередній неправомірний вердикт. Фінальним результатом стає направлення громадянина на повторний медичний огляд. Під час цього огляду інший склад лікарів знову оцінюватиме стан здоров'я призовника, спираючись на вимоги профільного Наказу №402 Міноборони України. І нова комісія, детально вивчивши оновлені довідки, має повне право знову визнати людину придатною або обмежено придатною, якщо додані медичні докази здадуться їм недостатніми.

Проте практика показує: повторна ВЛК часто виносить зовсім інше рішення, якщо чоловік встигає зібрати повний пакет офіційних довідок. Зазвичай це стосується тих громадян, яких доставили до ТЦК раптово, через що вони фізично не мали змоги надати лікарям свою історію хвороб під час першого швидкого огляду.

Що робити, якщо висновок оскаржує вже мобілізований військовий?

Нерідко виникає критична ситуація: чоловіка визнали придатним, миттєво мобілізували та вже направили до навчального центру чи військової частини, хоча родина паралельно готує позов до суду. Чи звільнять його з лав ЗСУ в такому разі?

Юристи наголошують на суворому правилі: сам факт подачі позовної заяви або скарги до вищої інстанції не зупиняє дію поточного висновку ВЛК. Тобто мобілізований зобов'язаний перебувати на місці служби чи навчання і виконувати накази. Юридична боротьба за його права триває дистанційно. Домогтися офіційного звільнення з лав армії за станом здоров'я стане можливим виключно тоді, коли новий (повторний) висновок ВЛК буде офіційно ухвалений та набере законної сили.

Чому раптові хвороби без історії лікування не спрацюють у суді

Іноді військовозобов'язані, які ніколи в житті не відвідували профільних лікарів та не мають жодної медичної картки, під час мобілізації починають скаржитися на погане самопочуття, сподіваючись на легке оскарження в суді. Фахівці закликають дивитися на речі реалістично. За словами адвоката, якщо людина роками не зверталася по медичну допомогу та не зафіксувала жодного діагнозу, шанси оскаржити рішення ВЛК є мінімальними.

Будь-які скарги на болі в спині, суглобах чи мігрені мають підкріплюватися роками офіційних обстежень, виписками з лікарень чи історією хронічних хвороб. Голі слова без печаток та підписів лікарів судова система розцінює як банальну спробу уникнути виконання конституційного обов'язку. Тому про захист своїх прав та належне оформлення медичної історії варто дбати заздалегідь, не чекаючи на повістку.

Інформує chasdiy.org

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляє адвокат Олексій Мендрух, коментуючи зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №15387.

Однією з головних пропозицій документа є зміна правил підтвердження відмови від отримання повістки. Якщо закон ухвалять, однієї лише позначки про відмову в поштовому повідомленні буде недостатньо. Такий факт пропонують підтверджувати актом за участю щонайменше двох незалежних свідків або відеозаписом.

Автор законопроєкту вважає, що це унеможливить ситуації, коли людину визнають належним чином повідомленою лише через технічну відмітку про неможливість вручення листа або нібито відмову від його отримання без додаткових доказів.

Ще одна запропонована зміна стосується громадян, які через релігійні чи особисті переконання не можуть проходити військову службу. Законопроєкт передбачає можливість повідомити ТЦК про відмову від призову та готовність виконувати інші завдання для оборони держави в межах альтернативної служби.

Зробити таке повідомлення пропонують кількома способами: особисто через ЦНАП, рекомендованим листом або в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Водночас документ поки не змінює чинних правил мобілізації. Законопроєкт лише зареєстрований у Верховній Раді, ще не розглядався парламентом і не набув чинності. До його можливого ухвалення діють нинішні норми законодавства.

Інформує enovosty.com

Джерело: 06137.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

Великий аудит: куди зникали оборонні кошти?

Одним із перших фундаментальних рішень Федорова після призначення став тотальний фінансовий та операційний аудит. Перевірці піддали не лише центральний апарат Міністерства оборони, а й безпосередньо армійські бригади.

Результати ревізії виявилися приголомшливими:

Сума збитків: Перевірка виявила перевитрати, неефективне використання та фінансові порушення на астрономічну суму — 300 мільярдів гривень (близько 6,6 мільярда доларів).

Причина «діри»: Західні аналітики зазначають, що ці кошти вимивалися через застарілі корупційні схеми в закупівлях, неефективну логістику та роздуті тилові штати, у той час як бойові підрозділи на передовій гостро потребували технологічного забезпечення.

Кадрові чистки за допомогою детектора брехні

Щоб зламати опір старої бюрократичної системи та виявити недоброчесних посадовців, Міністерство оборони запровадило радикальний інструмент контролю — масові перевірки на поліграфі.

Правила гри від команди реформаторів:

Процедура тестування на детекторі брехні стала обов’язковою для чиновників оборонного відомства. Як стверджує The Economist, компромісів не було: тих службовців, які відмовлялися сідати в крісло поліграфолога або демонстрували незадовільні (нечесні) результати під час тесту, негайно звільняли з міністерства.

Саме такий безкомпромісний підхід та зазіхання на каламутні фінансові потоки, на думку експертів, викликали потужний супротив з боку консервативного військового генералітету та зрештою спровокували апаратний конфлікт, який завершився звільненням Федорова.

Інформує 360ua.world

Джерело: 06137.com.ua

Документальний фільм «Ромашка» розповідає історію оператора 144-го центру Сил спеціальних операцій на псевдо Кекс, який після втрати ноги на фронті проходить складний шлях фізичної та психологічної реабілітації. Про створення стрічки, роботу в Чернігівському військовому госпіталі, героїв фільму та його головний меседж в ефірі Армія FM розповів режисер стрічки Максим Тузов.

— Чому документальний фільм отримав назву «Ромашка»? Для стрічки про війну це досить незвично.

— Коли мені ставлять це питання, у мене є дві відповіді: коротка і цікавіша. Перша — назва має бути цікавою, запам'ятовуватися і викликати запитання. Це своєрідна візитівка фільму. Друга пов'язана з головним героєм. До служби він працював кухарем і мріє повернутися до цієї справи. Якось я запитав його, яку страву він хотів би приготувати. Він відповів, що це був би бургер, який назвав би «Ромашка». Тож якщо колись десь почуєте про бургер «Ромашка» — знайте, звідки ця історія.

— Коли ви вперше потрапили до Чернігівського військового госпіталю, що найбільше вас вразило?

— Найбільше мене вразив колектив. І він продовжує вражати досі. Я побачив людей, які працюють для пацієнтів набагато більше, ніж цього вимагають посадові обов'язки. Це постійні затримки після роботи, додаткова увага до кожного військового. Наприклад, за нашим героєм щодня приходили реабілітологи, супроводжували його у відділення, їздили разом у спортивний зал, займалися з ним. Це було справжнє піклування.

— Ідея фільму виникла вже після знайомства з героєм?

— Так. Спочатку було знайомство з головним героєм. Оператор Антон Сорока, який також служить у Чернігівському військовому госпіталі, вже почав його знімати. Була певна нарізка матеріалу. Ми разом із командиром подумали, що з цього можна зробити не телевізійний сюжет, а справжній документальний фільм. Потім ми включилися в роботу, і я побачив, що з цього може вийти повноцінна історія.

— Ви самі служите у військовому госпіталі?

— Так. Зараз я служу в Чернігівському військовому госпіталі помічником військового капелана.

— До роботи над фільмом ви вже знали, через що проходять поранені військові?

— Я закінчив університет Карпенка-Карого у 2021 році. Через пів року почалося повномасштабне вторгнення. Разом із друзями ми почали знімати документальне кіно. Працювали на Харківщині, Запоріжжі, Донеччині. Зараз, наприклад, готується до виходу ще один наш фільм — «Осья» про повернення полеглих Героїв додому. Тому певне уявлення я мав. Але коли сам став військовослужбовцем і почав щодня працювати у госпіталі, усе почало відчуватися зовсім інакше. Ти щодня бачиш пацієнтів, лікарів, хірургів, медиків. Комусь потрібно допомогти пересуватися, когось провести, підтримати. Це дуже сильно вплинуло на мене.

— Що з роботи медиків найчастіше залишається поза камерою?

— Насамперед — масштаб їхньої праці. Жодна камера не здатна передати, скільки часу вони присвячують військовим. Операції тривають по сім, дев'ять годин. Це колосальне фізичне й емоційне навантаження. Саме про це буде наш наступний фільм. Чесно кажучи, поруч із ними мені здається, що моя режисерська робота — це іграшки порівняно з тим, що вони роблять.

— Чи були моменти, які ви свідомо не стали показувати?

— Так. Не тому, що їх не можна було показати, а тому, що я розумію: глядачеві дуже складно сприймати, наприклад, операції чи важкі медичні процедури. Можна показати абсолютно все. Але тоді людина перестане сприймати головний меседж фільму.

— Наскільки складно було отримати дозвіл знімати такі моменти?

— Насправді якихось серйозних труднощів не пригадую. Ми просто намагалися максимально не заважати медикам. Під час операцій ніхто не просив лікарів щось повторити чи змінити заради кадру. Ми працювали дуже делікатно.

— Як, на вашу думку, «Ромашка» може змінити ставлення людей до ветеранів?

— Найцінніший відгук я почув після закритого показу. До мене підійшов хлопець, який також втратив ногу, і сказав, що після перегляду ще раз переконався: життя після цього є. Саме це і є головний меседж фільму. Після ампутації люди часто не розуміють, як жити далі. Вони закриваються в собі, не хочуть іти на реабілітацію, працювати з психологами. Ми хотіли показати, що поруч завжди є люди, які підтримають. Що життя триває. І дуже часто воно навіть стає яскравішим, ніж було раніше.

— Чи підтримуєте ви зв'язок із героями після завершення зйомок?

— Із головним героєм ми зараз майже не спілкуємося. Але знаю, що він уже отримав протез, активно займається, продовжує рухатися вперед і, якщо не помиляюся, далі служить. Після завершення зйомок він не занурився у депресію. Навпаки — продовжив жити.

— Для кого насамперед створювався цей фільм?

— Передусім — для таких самих людей, як наш герой. Я хотів, щоб вони побачили: можна подолати себе, можна повернутися до життя. Також цей фільм адресований цивільним. Багато хто не знає, як поводитися, коли бачить людину з протезом. Хтось відводить очі, хтось відвертається. Ми пам'ятаємо й прикрі випадки, коли ветеранів фактично відштовхували. Хотілося, щоб після перегляду люди замислилися, який шлях проходять наші військові після поранення.

— Як зробити так, щоб фільми про війну не перетворювалися на статистику?

— Я переконаний, що кіно про саму ідею не здатне зачепити серце. Потрібно розповідати історії реальних людей, їхні справжні переживання. Кожна людина унікальна. Кожен по-різному переживає однакові події. Якщо чесно показувати життя без прикрас, тоді глядач побачить у фільмі себе, своє суспільство і свою реальність.

— Що б ви хотіли сказати військовим, які зараз проходять лікування після важких поранень?

— Якщо у вас є можливість будувати своє завтра, значить потрібно це робити. Це дуже важко. Це не питання лише сили волі. Але поруч завжди є люди, які готові допомогти. Варто звернути на них увагу і дозволити собі прийняти цю підтримку.

— Де можна переглянути фільм «Ромашка»?

— На платформі MEGOGO. Ми від самого початку хотіли, щоб перегляд був безкоштовним і якомога більше людей могли побачити цей фільм.

— Працюєте вже над новими стрічками?

— Так. Ми продовжуємо документувати цю війну і вже працюємо над новими проєктами, зокрема про медиків Чернігівського військового госпіталю.

Інформує armyfm.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

На такі дивні метаморфози не могли не звернути увагу експерти, які жартома проголосили політика "Володарем Півночі". Точніше, під таким іронічним прізвиськом він був знаний і раніше, але лише на Півночі (у Манчестері). Нині ж цей неофіційний титул став відомий на весь світ.

З героєм "Гри престолів" Еддардом Старком у Бернема дійсно багато спільного – він був потужним регіональним гравцем, але змушений мчати до столиці, щоб стати Десницею (першим міністром) та дати раду Семи Королівствам. Будемо сподіватися, що на цьому паралелі вичерпуються.

24 Канал розповідає біографію політика Енді Бернема та за допомогою експертів розповідає про виклики, з якими зіштовхнеться на новій посаді.

Молоді роки Енді Бернема

Енді Мюррей Бернем народився 7 січня 1970 року в Ліверпулі, його дитинство пройшло в містечку Калчет (колеги з Бі-бі-сі називають його "quiet commuter belt village" – тобто тихим передмістям).

Прізвище політика вказує на його ірландське походження. Сам Бернем нині каже, що вважає себе найперше британцем.

Бернем – виходець з простої робітничої родини. Батько був інженером телефонного зв'язку, а мати – ресепшіонисткою в сімейного лікаря.

У Британії це зазвичай визначає майбутні політичні вподобання. Так сталося і з Бернемом, проте, не одразу. Але про це розкажемо далі.

Енді отримав католицьке виховання, він добре знає Святе Письмо і читав у школі катехізис.

Попри те, що Калчет і Ліверпуль розділяють лише декілька десятків кілометрів, це різні графства (Чешир і Мерсісайд). Проте, Бернему вдалося не зважати на ці умовності й стати затятим фанатом ліверпульського футбольного клубу – "Евертона".

Британські ЗМІ пишуть, що вперше на матч команди Енді потрапив ще у віці 2 – 3 років. І з того часу є фанатом "Евертона". Залишається таким Бернем і досі (і досі грає у футбол). До речі, нині одним з лідерів улюбленого клубу політика є захисник збірної України Віталій Миколенко.

Енді Бернем разом з братами (їх у нього 2) були першими представниками роду, що змогли здобути вищу освіту. Alma Mater Бернема – Кембридж, там він вивчав літературу, готувався стати журналістом та мав шикарне довго волосся.

У молоді роки Енді Бернем виглядав як рок-зірка / фото – The Spectator

До речі, Кембридж – це певний виклик традиціям, адже традиційною кузнею "прем'єрських кадрів" у Британії вважається інший елітний виш країни – Оксфорд. Його називають "кузнею консерваторів". Якщо Бернема оберуть на прем'єра, то він стане першим випускником Кембріджа на цій посаді за 90 років. А попередником був Стенлі Болдвін.

Політик з Лондона

Цікаво, що Бернем спершу не цікавився сильно політикою і не був частим гостем у політичних гуртках, хоч і вступив до Лейбористської партії у віці 15 років. Не пов’язував з нею і свою подальшу кар'єру. Куди більше його цікавила музика, зокрема, рок та інді. Особливе захоплення викликали рокери з півночі Англії (The Smiths та The Stone Roses).

Після отримання диплома Енді працював журналістом. Але не одразу – після закінчення навчання випускник Кембриджу пів року шукав роботу і брався буквально за все, що пропонували (мовиться про журнали Tank World та Passenger World Management).

Лише у віці 24 років він приєднався до кампанії дуже впливової лейбористської політикині баронеси Тесси Джоуелл й у такий спосіб опинився у британській політиці. З леді Джоуелл його познайомила його колега-журналістка Елеонор Міллс, її падчерка. Політикиня оцінила запал комунікабельного юнака та взяла до себе в команду.

У 1997-му Бернем працював у парламенті як клерк, представляв Конфедерацію Національної служби здоров’я (NHS), з 1998-го став спеціальним радником Державного секретаря з питань культури, ЗМІ та спорту (британський Мінкульт, – 24 Канал), а у 2001-му вперше був обраний до парламенту. Бернем вів кампанію у Великому Манчестері (друга за розміром після Лондону, майже 3 мільйони людей, міська агломерація Великої Британії, – 24 Канал) та переміг з першої ж спроби (нагадаємо, Маргарет Тетчер те саме вдалося лише з 3-ї спроби).

Енді Бернем дуже любить футбол, навіть відзначився на напівпрофесійному рівні, а тепер рідко пропускає нагоду зіграти / Фото – PA Images

З 2005-го Бернем працював в урядах Тоні Блера та його наступника Гордона Брауна, був міністром культури. Одним з найбільших досягнень Бернема на цій посаді стало проведення об'єктивного розслідування трагедії на футбольній арені в Шеффілді, коли у тисняві на стадіоні "Гіллсборо" загинули 96 фанатів "Ліверпуля". Багато років влада уникала відповідальності за трагедію, звинувативши в ній самих жертв. Бернем зруйнував цей наратив і повернув добре ім'я загиблим. Це стало першим великим медійним успіхом політика.

Втім, у 2010-му Бернем пішов у відставку та в наступні роки був свідком потужної кризи, яка накрила Лейбористську партію. Він пропонував свої варіанти подолання проблем і двічі змагався за лідерство, але щоразу програвав. Спершу – Еду Мілібенду, потім Джеремі Корбіну.

Як Енді Бернем став "Королем Півночі"

Бернем навіть встиг попрацювати в "тіньовому кабінеті" Корбіна і стати свідком того, як той добиває лейбористів зсередини. Після цього політик зрозумів, що діла не буде, тому вирішив піти з парламенту і спробувати себе в новій якості. Для цього довелося залишити Лондон, де Бернем провів останні 20+ років.

Новим викликом став Великий Манчестер, та сама Північ. У 2017-му він без проблем переміг на виборах, взявши солідні 60% голосів.

Учасники кампанії Бернема на виборах мера Манчестера / Фото – фейсбук Енді Бернема

На посту керівника великої агломерації Бернем показав себе як дуже успішний адміністратор і, як би сказали у нас, – "міцний господарник".

Мер ніколи не повчав і активно використовував свій новий статус, щоб покритикувати Лондон та центральний уряд, де тоді правили бал консерватори. Бернем активно критикував Брекзіт і був палким прихильником ЄС.

Найбільшого резонансу його критика набула в часи пандемії Covid-19, коли Бернем вступив у фактично відкритий клінч з прем’єром Борисом Джонсоном. Бернем рішуче відмовлявся вводити жорсткий локаут без надання належної фінансової компенсації для місцевого бізнесу та найманих працівників, звинувативши Лондон у зневазі до жителів півночі.

Власне, ця історія і зробила пана Бернема "Володарем Півночі". Журналісти вхопилися за цей штамп і нині він міцно асоціюється саме з мером Великого Манчестера.

Мер Манчестера на Марші Рівності /Фото – фейсбук Енді Бернема

Як мер Бернем запам'ятався тим, що провів масштабну транспортну реформу, створивши інтегровану мережу (повернув автобусні перевезення під громадський контроль, інтегрувавши їх з іншими видами транспорту під брендом Bee Network). Завдяки критиці Лондона в медійному полі став головним публічним обличчям Північної Англії.

"Володар Півночі" дійсно заслужив народну любов, що підтвердило вдале переобрання Бернема на посаді мера у 2021-му.

Повернення до "Королівської гавані"

Можливо, Енді Бернем залишався б у Манчестері й надалі, якби не проблеми лейбористів у Лондоні.

У липні 2024 року лейбористи буквально нокаутували своїх історичних опонентів – консерваторів, а новим прем’єром став Кір Стармер. Але справи у нього не пішли. Попри значні успіхи на міжнародній арені Стармер не міг дати раду з проблемами всередині країни, а ще гірше – у власній партії. Відсутність яскравої харизми й схильність до умиротворення замість рішучих дій – ці риси Стармера стали визначальними для поглиблення внутрішньої кризи.

Бернем і Стармер під час відкритого уроку в одній зі шкіл у Манчестері / Lauren Hurley / No 10 Downing Street

Цим дуже вдало скористався головний трикстер британської політики Найджел Фарадж. Позиція критика всього та нуль політичної відповідальності підняли його партію Reform UK на верхівки електоральних симпатій, а Стармер нічого з цим не зміг зробити. Не допомогли навіть успіхи в боротьбі з нелегальною (та легальною також) міграціями, вони скоротилися в рази. Втім, виборці вирішили інакше і просигналізувати про те, що не вірять в Стармера на місцевих виборах у травні 2026-го.

До теми Що коїться у Британії, як праві популісти перемогли на місцевих виборах і чим це загрожує

Провал на виборах став сигналом для лейбористів про те, що Стармер – не та людина. Тоді ж почалися пошуки "тієї". І вибір пав на Енді Бернема. За правилами, прем'єром у Британії може бути лише лідер партії, а його обирають лише з-поміж членів парламенту. Тому, щоб мати право змагатися за посаду Енді Бернем мав відмовитися від уряду в Великому Манчестері й піти на вибори.

Таку можливість йому надали колеги-однопартійці. Івонн Фоварг звільнила місце в виборчому окрузі Мейкерфілд та Бернем пішов на довибори, на яких з результатом близько 55% голосів впевнено переміг 19 червня 2026 року.

Це запустило подальший хід подій. 22 червня Стармер, який обіцяв нікуди не йти, оголосив про відставку, а також пообіцяв свою підтримку Бернему. Бернем же став єдиним кандидатом в лідери партії й, відповідно, прем’єри Великої Британії. Інші впливові лейбористи – колишній міністр охорони здоров'я та соціального захисту Великої Британії Вес Стрітінг і заступник міністра оборони Ел Карнс від пропозицій відмовились.

Цікаво, що Бернем планував сценарій з довиборами ще на початку 2026 року – навіть до скандалу з лордом Мандельсоном, але тоді лейбористи вирішили не ризикувати.

Тепер на Бернема чекають вибори лідера партії, вони призначені на 16 липня. Але їх може і не відбутися, якщо не буде інших кандидатів.

Щоб ними стати – необхідні 20% голосів фракції панівної партії (нині – 81), а також офіційна підтримка трьох афілійованих з лейбористами організацій, зокрема 2 профспілок. Цей норматив Бернем виконав 17 липня 2026 року, коли його було обрано новим лідером Лейбористів.

20 липня Енді Бернем розпочне виконання обов'язків прем'єр-міністра Великої Британії як 81-й очільник уряду Сполученого Королівства.

Енді Бернем під час авдієнції з королем Чарльзом Третім / фото – Sky News

Які погляди має Енді Бернем та що відомо про його підтримку України

Бернема називають "м'якими лівим", а його політичні погляди мало відрізняються від поглядів Кіра Стармера. Принаймні, так виглядає зараз.

У липні Бернем проведе серію пресконференцій, під час яких експерти отримають більше інформації. Наразі ж це лише припущення. Відомо, що Бернем суворий до зовнішніх опонентів, але схильний до пошуку компромісів з колегами. Що казати, якщо він кілька років працював навіть з Джеремі Корбіном і не був серед учасників "партійних заколотників", які намагалися його усунути.

Наразі відомо, що Бернем пообіцяв зробити своїм пріоритетом прогрес країни в економіці, сфері суспільних послуг, вартості життя та розбудові інфраструктури. Втім, приблизно те саме обіцяв і Стармер. То ж проблема не в планах, а їх реалізації.

Такої думки професор міжнародної політики Інституту Клінтона при Університеті Дубліна Скотт Лукас. Її він висловив у бесіді з журналістом 24 Каналу Даніелем Ткіє.

Хоча у лейбористів є майже три роки до проведення ще одних національних виборів, я думаю, що він зосередиться на внутрішній політиці. Я не кажу, що він повністю відмовиться від зовнішньої політики, але я думаю, що ви побачите його, саме те, що я щойно сказав про Стармера, йому доведеться вийти й запевнити нас, що в нього є компетентний уряд, який може бути ефективним, і який має певне бачення розв'язання цих внутрішньополітичних проблем.

Таким чином, Бернему доведеться взятися за розв'язання проблем, з якою не впорався Стармер. Одна з них – баланс між "соціалкою" та воєнним бюджетом, точніше – його збільшенням, оскільки нині він не відповідає стандартам НАТО.

Бернем з представниками української громади Манчестера / Фото – www.mancunianmatters.co.uk

Натомість можна стверджувати точно, що політика підтримки України, яку послідовно проводили його попередники, не буде змінена.

Ми бачимо вас, ми раді бачити вас, ми й надалі радо прийматимемо вас тут і будемо підтримувати вас стільки, скільки буде потрібно. У Великому Манчестері ми ніколи не буваємо друзями лише на хороші часи – ми завжди будемо триматися обраного курсу. Ми не повинні забувати про Україну,– мер Великого Манчестера Енді Бернем на другі роковини вторгнення росіян до України виголошує слова підтримки у зверненні до української громади та біженців.

Енді Бернем сам є прихильником України, що довів на посаді мера Великого Манчестера. При цьому політичні розбіжності з урядом Бориса Джонсона не завадили його підтримці українських біженців і масштабуванню гуманітарних програм.

Доволі активно з перших днів повномасштабного вторгнення Манчестер працює з Києвом, Харковом і Львовом, а Бернем є співзасновником гуманітарної мережі UNBROKEN Cities Network.

Вона об'єднує міста по всьому світу, щоб допомагати розвивати програму реабілітації та відновлення України.

Йдеться про визнання минулої несправедливості, а також того, що відбувається зараз. Це додасть певних сил українцям тут і в країні в цей складний час… Ми розуміємо, що сприймають це як екзистенційну атаку на їхню культуру та ідентичність, і тому ми намагаємося допомогти на кожному рівні,– мер Бернем пояснює важливість історичної пам'яті.

Не забуває Бернем і про нинішні злочини росіян.

Я виступав проти вторгнення РФ в Крим. Я закликав ФІФА позбавити Росію права на проведення ЧС з футболу. Я рішуче підтримую Україну та українських мерів з 2022 року. Я вважаю, що близькість британських правих до Путіна є загрозою нашій нацбезпеці,– Бернем у травні 2026 року нагадує про російську загрозу у себе в X.

Тож будемо сподіватись, що новий прем’єр Великої Британії успішно прийме естафету від попередників.

На цей час ваша (українців, – 24 Канал) велика надія полягає в тому, що нічого не зміниться в фундаментальній політиці Великої Британії щодо України, яка полягає в тому, що ми допомагаємо захищати суверенітет України, її територіальну цілісність, а також надаємо допомогу у фінансовій, економічній та військовій сферах, щоб забезпечити захист цього суверенітету та територіальної цілісності. О, так. І ми йдемо ще далі, підтримуючи Україну шляхом тиску на Росію – від санкцій до підтримки контратаки України.

Особисте життя Енді Бернема

Політик одружений, у 2000-му році він вінчався з Марі-Франс ван Гіл. Але всі називали її "Френкі". Вона вважалася найгарячішою дівчиною на факультеті й вона обрала саме Енді Бернема.

Вона громадянка іншого королівства – Нідерландів. Познайомилися та почали зустрічатися ще в Кембриджі.

На момент одруження Френкі та Енді вже 5 років "зустрічалися", каталізатором стало народження першої дитини – старшого сина Джиммі. Малий був одним з гостей на весіллі власних батьків.

Енді Бернем з родиною, 2008 рік / Фото – National Museums Liverpool

Нині у пари син і дві доньки. Крім сина Джиммі це ще дві доньки – Розі та Енні.

Френкі Ван Гіл працює маркетологом, брала участь у розробці логотипів для Бі-бі-сі та збірної Англії з регбі. Також вона допомагала чоловіку розробляти айдентику для його політичних кампаній у Манчестері. Тому в його перемогах є і її потужний внесок. Через це у мера навіть були невеликі проблеми з конфліктом інтересів, але він їх подолав.

Інформує 24tv.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на власні джерела.

Нова хвиля ударів

За даними видання, напруженість між США та Іраном різко зросла після серії атак, унаслідок яких загинули троє американських військовослужбовців.

Зокрема, у п'ятницю Іран завдав удару по американській військовій базі в Йорданії, де загинули двоє військових. Наступного дня ще один американський солдат загинув в Іраку під час контрольованого підриву боєприпасів, що залишилися після збиття іранського безпілотника. Загалом від початку масштабних військових дій проти Ірану загинули від 17 до 18 американських службовців, а понад 430 отримали поранення.

У відповідь на втрати президент США Дональд Трамп заявив про запуск чергової хвилі атак проти Ірану, зазначивши, що удари завдано на честь загиблих патріотів. Цілями цієї серії атак стали іранські військові потужності, використовувані для нападів на цивільні та комерційні судна в Ормузькій протоці, залізничні колії та мости навколо Бендер-Аббаса, а також об'єкти ППО, склади ракет і бази Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).

Водночас посадовці та військові експерти звертають увагу на обмежені спроможності США продовжувати масштабну кампанію. Представник американської адміністрації на умовах анонімності зазначив, що розширення операцій ускладнюється виснаженням запасів боєприпасів великої дальності, засобів ППО та ушкодженнями техніки.

Експерти Центру стратегічних і міжнародних досліджень застерігають, що американські сили не готові до можливих сухопутних операцій або дистанційних ударів з боку Ірану. На тлі ескалації представники Пентагону утримуються від проведення щоденних брифінгів, не коментуючи поточний стан справ з 5 травня.

Загострення в регіоні

Військові дії охопили цілу низку країн Близького Сходу. Влада Кувейту повідомила про друге поспіль ураження іранськими безпілотниками місцевої електростанції та водоочисної інфраструктури. У Йорданії зафіксували перехоплення трьох іранських ракет, а атаки зачепили авіабази. Зі свого боку, Тегеран заявив про атаку США на атомну електростанцію, що будується на південному заході країни, а також про аварії двох суден, які спробували пройти південним коридором Ормузької протоки під захистом американських сил.

Попри відновлення морської блокади іранських портів та запевнення міністра енергетики США Кріса Райта про стабільність нафтового трафіку, дані свідчать про протилежне. За словами Райта, транзит нафти становить близько 7 мільйонів барелів на день, однак представники Сенату оцінюють ситуацію як критичну. Середня ціна на бензин у США знову піднялася до позначки близько 4 доларів за галон, що спростовує заяви адміністрації про здешевлення палива.

Інформує texty.org.ua

Джерело: 06137.com.ua

Нині вимога ТЦК може вважатися врученою навіть тоді, коли людина фактично не отримала документ. Для цього в окремих випадках достатньо, щоб поштовий оператор поставив відмітку про неможливість доставки за адресою, яку громадянин повідомив ТЦК, або за офіційно зареєстрованим місцем проживання.

Через це військовозобов’язаний може навіть не знати про надісланий документ, але для нього вже починають діяти встановлені законом строки. Надалі ТЦК може звернутися до суду з вимогою тимчасово обмежити таку людину у праві керування автомобілем.

Автор законопроєкту, народний депутат Георгій Мазурашу, пропонує скасувати норму, за якою вимога автоматично визнається врученою лише на підставі поштової відмітки про неможливість доставки. На його думку, застосовувати обмеження до громадянина, який фактично не бачив документа, несправедливо.

Окремий пункт ініціативи стосується людей, які відмовляються від проходження військової служби через релігійні або особисті переконання, але готові виконувати іншу роботу, необхідну для оборони держави.

Запропоновано не застосовувати до них обмеження права керування транспортом або скасовувати вже призначений захід. Для цього громадянин повинен письмово повідомити ТЦК про свої переконання та готовність проходити альтернативну невійськову службу.

Таке звернення пропонують дозволити подавати:

через ЦНАП; рекомендованим листом; на офіційну електронну адресу ТЦК із накладенням електронного підпису; у вигляді фотокопії заяви з особистим підписом.

Водночас важливо розуміти, що наразі це лише законодавча ініціатива. Нові правила ще не діють, а законопроєкт має пройти розгляд у парламенті та отримати необхідну кількість голосів.

Крім того, документ стосується передусім порядку вручення вимоги ТЦК, а не повністю змінює процедуру вручення всіх видів повісток. Тому поштові повістки та інші способи оповіщення військовозобов’язаних поки залишаються чинними.

Інформує tehnofan.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Повітряні сили ЗСУ.

Удар по Україні 20 липня

У Повітряних силах розповіли, що з 18:00 19 липня окупанти випустили дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 із тимчасово окупованого Криму, а також 94 безпілотники різних типів. Серед них — ударні Shahed, реактивні дрони, БпЛА "Гербера", "Італмас", баражуючі боєприпаси "Бандероль" та дрони-імітатори "Пародія". Запуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму.

Результати роботи ППО. Фото: Повітряні сили ЗСУ

"До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, сили безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони України", — йдеться у повідомленні.

Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона знешкодила 81 ворожий безпілотник різних типів. Їх знищили над північними, південними та східними регіонами країни.

Водночас у Повітряних силах повідомили про влучання однієї ракети та дев'яти ударних безпілотників на дев'яти різних локаціях. Ще одна російська ракета не досягла визначеної цілі.

Інформує shtab.novyny.live

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомили ЗСУ.

• особового складу – близько 1 430 530 (+1 600) осіб
• танків – 12 158 (+2) од.
• бойових броньованих машин – 24 971 (+8) од.
• артилерійських систем – 46 343 (+82) од.
• РСЗВ – 1 953 (+3) од.
• засоби ППО – 1 511 (+6) од.
• літаків – 438 (+0) од.
• гелікоптерів – 354 (+0) од.
• наземні робототехнічні комплекси – 1 965 (+9) од.
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 418 425 (+1 769) од.
• крилаті ракети – 4 933 (+18) од.
• кораблі / катери – 34 (+0) од.
• підводні човни – 2 (+0) од.
• автомобільна техніка та автоцистерни – 122 894 (+605) од.
• спеціальна техніка – 4 433 (+3) од.
• 
• Нагадаємо, днями Україна завдала далекобійних ударів по низці об'єктів на території Росії, а також у тимчасово окупованому Криму та акваторіях Азовського й Чорного морів.
• Інформує regionews.ua

Джерело: 06137.com.ua

За його словами, літак було уражено під час атаки українських військових по одному з ключових об’єктів російської стратегічної авіації.

За попередніми даними Служби безпеки України, внаслідок удару літак зазнав критичних пошкоджень — у нього повністю відірвало хвостову частину, що фактично робить його непридатним до подальшої експлуатації.

Аеродром «Енгельс» розташований приблизно за 800 кілометрів від державного кордону України і є однією з головних баз стратегічної авіації Росії. Саме звідти регулярно злітають бомбардувальники, які завдають ракетних ударів по українських містах.

За інформацією української сторони, знищений Ту-95 російські військові використовували для запусків далекобійних крилатих ракет Х-101 та Х-555, якими неодноразово атакували об’єкти цивільної та критичної інфраструктури України.

Напередодні українські сили завдали удару по аеродрому «Енгельс», де дислокуються 121-й гвардійський Севастопольський важкий бомбардувальний авіаполк та 184-й важкий бомбардувальний авіаполк. На озброєнні цих підрозділів перебувають стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-95МС — основні носії крилатих ракет великої дальності в арсеналі Росії.

Знищення такого літака є відчутною втратою для російської стратегічної авіації, адже виробництво нових Ту-95 давно припинено, а наявний парк таких машин поступово скорочується.

Інформує newformat.info

Джерело: 06137.com.ua

Експерт у галузі військових технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов отримав нове призначення після відтавки з посади радника міністра оборони. Відтепер він безпосередньо допомагатиме президенту України Володимиру Зеленському впроваджувати технологічні інновації для потреб української армії.

Про відповідне кадрове рішення йдеться у новому указі, оприлюдненому на офіційному сайті президента України.

Офіційне призначення та завдання в ОП

Згідно з підписаним документом, Сергій Бескрестнов працюватиме на новій посаді радника президента поза штатом. Його ключовим завданням стане курування технологічних напрямів, які є критично необхідними для посилення оборонної здатності країни в умовах сучасної війни.

«Призначити Бескрестнова Сергія Олександровича Радником Президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони (поза штатом)», — зазначається в тексті президентського указу №621/2026.

Очікується, що досвід фахівця дозволить пришвидшити масштабування новітніх розробок на фронті. Він продовжить свою тісну взаємодію з виробниками озброєння, однак тепер уже в статусі президентського радника.

Реакція «Флеша» на призначення

Сергій Бескрестнов зазначив, що перед новим призначенням мав тривалу розмову з президентом щодо технологічних викликів на фронті, яких ставатиме дедалі більше. За його словами, Зеленський спочатку пропонував йому повернутися до оновленого складу Міністерства оборони. Однак експерт відхилив цю пропозицію через солідарність із Михайлом Федоровим, наголосивши, що з моральних міркувань не може працювати у відомстві без нього.

Попри це фахівець погодився стати радником президента, адже нові повноваження дозволять йому зміцнювати обороноздатність країни на найвищому рівні. Він підкреслив, що не міг залишатися осторонь зі своїми знаннями під час війни, бо від цього виграв би лише ворог.

«Для мене це все не пов’язано з політикою, для мене це можливість впливати на технологічні процеси в оборонній сфері, і тепер не лише в ЗСУ», — пояснив своє рішення Сергій Флеш.

Відставка з Міноборони слідом за Федоровим

Нагадаємо, цьому призначенню передували серйозні кадрові ротації. Після того, як Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони, Сергій Флеш також публічно оголосив про припинення своєї роботи у відомстві на посаді його радника.

Тоді «Флеш» вибачився перед розробниками та військовими, зізнавшись, що втратив можливість допомагати їм на рівні міністерства. Крім того, він повідомив про втрату доступу до аналітичних систем, які дозволяли детально вивчати та прогнозувати дії ворожих військ.

Попри звільнення, Флеш наголосив, що не припинить підтримувати Збройні сили. Як виявилось, його експертиза майже одразу знадобилася Офісу президента.

Інформує tsn.ua

Джерело: 06137.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

Він додав, що Кабмін також призначив Андрія Сибігу першим заступником міністра закордонних справ, а Євгенія Хмару заступником міністра оборони. Водночас на них покладено виконання обов’язків міністрів відповідних міністерств.

У часи Революції Гідності Цуцкірідзе працював у Головному слідчому управлінні МВС і був підлеглим Олега Татарова, який на той час обіймав посаду заступника начальника ГСУ. Нині Татаров — заступник керівника ОП, курує взаємодію Банкової із силовиками.

До призначення Цуцкірідзе працював першим заступником голови Нацполіції. На посаду в. о. голови Нацполіції його призначили замість Івана Вигівського, якого 16 липня призначили міністром внутрішніх справ. Водночас ця посада звільнилася, оскільки попередній очільник МВС Ігор Клименко вважався найімовірнішою кандидатурою на посаду міністра оборони замість Михайла Федорова. Однак у Верховній Раді не знайшлося голосів для його підтримки. 

Після цього президент заявив, нібито Клименко лише один із кандидатів на посаду міністра оборони. За його словами, як Клименко, так і Федоров мають сильні сторони. До «сильних сторін» Клименка він відносить його здатність знищити «ганебні моменти бусифікації». Новий прем’єр Сергій Корецький «вкрай високо» оцінював роботу Клименка та Міністерства внутрішніх справ, яке той очолював. 

Врешті-решт попри мітинги українців на підтримку повернення Михайла Федорова в крісло глави Міноборони, Зеленський призначив т.в.о. міністра — ексначальника Центру спецоперацій «А» Євгена Хмару, який досі був т.в.о. голови СБУ.  

Інформує zn.ua

Джерело: 06137.com.ua

Купівля чи продаж нерухомості, оформлення спадщини, отримання документів, представництво в державних органах або вирішення інших юридичних питань — усе це можна доручити іншій особі, навіть перебуваючи за межами України. Головне — правильно оформити довіреність. Про це нагадало Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

Що таке довіреність

Довіреність — це офіційний письмовий документ, за допомогою якого одна особа надає іншій право діяти від свого імені та представляти її інтереси перед третіми особами. Такий документ може бути переданий як представнику, так і безпосередньо особі чи установі, для взаємодії з якою він видається.

Наявність довіреності дозволяє представнику укладати договори, підписувати заяви, здійснювати юридично значущі дії та представляти інтереси довірителя в різних органах і установах. Для здійснення операцій з нерухомим майном, транспортними засобами, корпоративними правами та в інших випадках, передбачених законом, як правило, необхідна нотаріально посвідчена довіреність.

Якщо громадянин України перебуває за межами держави та має намір видати довіреність для використання на території України, він може скористатися одним із двох основних способів:

- посвідчити довіреність у нотаріуса держави перебування;

- оформити документ у консульській установі України.

Посвідчення довіреності в іноземного нотаріуса

Особи, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть звернутися до місцевого нотаріуса для оформлення довіреності. У такому випадку документ складається відповідно до вимог законодавства держави, де його посвідчено.

Зазвичай текст довіреності оформлюється офіційною мовою відповідної країни, тому надалі може виникнути потреба в перекладі документа українською мовою.

Оформлення довіреності через консульську установу України

Однією з головних переваг звернення до консульської установи є те, що оформлена там довіреність не потребує додаткового засвідчення чи перекладу для використання в Україні. Вона набуває юридичної сили одразу після посвідчення та може використовуватися без додаткових процедур.

Слід зазначити, що довіреності підлягають внесенню до Єдиного реєстру довіреностей. Таку реєстрацію здійснює консул через відповідні інформаційні системи Міністерства юстиції України або Міністерства закордонних справ України. Якщо такий доступ відсутній, довіритель або особа, на яку оформлено довіреність, має подати нотаріусу в Україні окрему заяву про внесення довіреності до Єдиного реєстру довіреностей.

Водночас консул не має права посвідчувати довіреність на вчинення дій, які відповідно до законодавства можуть бути виконані виключно особисто довірителем.

Які документи необхідні для оформлення довіреності за кордоном

Для оформлення нотаріально посвідченої довіреності рекомендується дотримуватися такого алгоритму:

1. Попередній запис

Необхідно заздалегідь записатися на прийом до консульської установи України або до нотаріуса.

1. Підготовка проєкту довіреності

Бажано мати готовий текст документа в електронному форматі. У ньому мають бути зазначені:

• дата та місце складання;
• повні дані довірителя і представника;
• адреси проживання або місцезнаходження сторін;
• обсяг наданих повноважень;
• строк дії довіреності (за бажанням).

Якщо строк дії не визначений, довіреність залишається чинною до моменту її припинення відповідно до закону.

У разі оформлення довіреності на укладення договору дарування обов'язково потрібно вказати особу, на ім'я якої здійснюватиметься дарування. За відсутності таких відомостей документ може бути визнано недійсним.

1. Особисте звернення з необхідними документами

Під час візиту до консульства або нотаріуса потрібно мати:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон або паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
• копію паспорта особи, на яку видається довіреність;
• додаткові документи залежно від змісту доручення;
• інші документи, передбачені для законного перебування в країні.

Наприклад, під час оформлення повноважень щодо нерухомого майна можуть знадобитися копії правовстановлюючих документів. Якщо довіреність стосується спадкових питань — документи, що підтверджують родинні зв'язки, або свідоцтво про смерть спадкодавця.

1. Оплата послуг

Після оформлення документа необхідно сплатити консульський збір або вартість нотаріальних послуг. У деяких країнах також можуть знадобитися послуги перекладача.

Передоручення повноважень

Представник повинен діяти в межах наданих йому повноважень особисто. Передача цих повноважень іншій особі допускається лише у випадках, передбачених законом, договором між сторонами або за необхідності захисту інтересів довірителя.

Легалізація довіреності для використання в Україні

Після посвідчення довіреності в іноземного нотаріуса необхідно переконатися, що документ відповідає вимогам щодо міжнародного визнання.

Порядок легалізації залежить від країни видачі документа. Наприклад, документи, оформлені в Польщі чи Чехії, зазвичай визнаються в Україні без додаткового засвідчення завдяки міжнародним угодам між державами. Для більшості країн Європи, а також Великої Британії, США та Канади достатньо проставлення апостиля.

Апостиль — це спеціальне підтвердження справжності підпису посадової особи, її повноважень та, за потреби, автентичності печатки. Завдяки цьому документ може використовуватися на території інших держав — учасниць Гаазької конвенції 1961 року без проходження повної консульської легалізації.

У більшості випадків апостиль оформлюють уповноважені органи країни, де посвідчено довіреність. Тому під час звернення до нотаріуса варто уточнити, чи може він самостійно організувати цю процедуру або надати інформацію щодо порядку її проходження.

Після надходження документа в Україну необхідно виконати його переклад українською мовою та нотаріально засвідчити правильність перекладу. Лише після завершення цих формальностей довіреність можна повноцінно використовувати для здійснення юридично значущих дій на території України.

Інформує sud.ua

Джерело: 06137.com.ua

Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти керівництва колонії №10 у Мордовії в Росії, де щонайменше з 2023 року утримують українських полонених і, за свідченнями колишніх бранців цієї установи, катують та не надають медичну допомогу, що могло призвести до смерті кількох ув’язнених. Повідомлення про санкції опубліковане в офіційному віснику ЄС 13 липня. Раніше про колонію №10, де відбуваються регулярні тортури, та лікаря на прізвисько «Доктор Зло» розповіли у своєму розслідуванні журналісти «Схем» (Радіо Свобода).

Відповідно до рішення Ради ЄС, ці санкції, в тому числі, пов’язані із порушеннями прав людини та репресій у Росії. Серед 11 фізичних осіб у санкційному списку, зокрема – сім співробітників мордовської колонії №10.

Це – очільник установи Олександр Гнутов.

 Олександр Гнутов – колонії №10 у Мордовії в Росії

Також заступники Гнутова: Олексій Анашкін, Єгор Аверкін, Олександр Гришанін, Семен Кузнєцов та Іван Вєшкін.

 Перелік керівництва мордовської колонії

Під санкції потрапила і Галина Мокшанова – очільниця медико-санітарної частини №13, яка керує усіма медчастинами в колоніях Мордовії, в тому числі, в установі №10.

 Співробітники МСЧ, що, зокрема, обслуговує мордовську колонію

«Колишні ув'язнені повідомляють про нелюдське та принижуюче гідність поводження та тортури, включаючи удари електричним струмом, побиття, стресові положення, що спричиняють трофічні виразки, сексуальне насильство, імітацію страт та відмову в медичній допомозі. Цивільні особи піддаються такому ж поводженню, як і військовополонені, і утримуються без суду чи статусу», – зазначено у причинах запровадження санкцій.

Таким чином, йдеться у документі ЄС, вказані особи «несуть відповідальність за серйозні порушення прав людини, включаючи тортури та інші жорстокі, нелюдські або принижують гідність види поводження».

У липні 2025 року «Схеми» опублікували розслідування про систематичні тортури щодо українських військовополонених у колонії №10 у Мордовії в Росії. У ньому журналісти назвали імена керівництва колонії, яке, за свідченнями колишніх полонених, не лише знало про те, що там відбувалося, а, ймовірно, віддавало відповідні накази. Крім того, у розслідуванні опубліковані імена працівників медико-санітарної частини №13, в яку входять лікарі колонії. Згідно зі свідченнями бранців, жоден медик там не надавав їм належну допомогу. Журналістам також вдалося встановити медика на прізвисько «Доктор Зло» за допомогою свідчень колишніх бранців, яких утримували в Мордовії від лютого 2023 року по квітень 2025-го, і відкритих джерел – зокрема, фото й відео співробітників згаданої медико-санітарної частини.

Це – Ілля Сорокін, йому 35 років, він має двох дітей. Раніше у соцмережах відкрито вказував місце роботи – «Медико-санітарна частина-номер 13 ФСВП Росії». У витоках із російських баз «Схеми» знайшли його дані про доходи у цій медчастині – зокрема, до повномасштабного вторгнення.

 Ілля Сорокін

У 2022 році Сорокін виклав у соцмережі фото грамоти, на якій вказано, що він нагороджений «за сумлінне виконання громадських обов’язків і активну участь у житті колективу». У грамоті прямо зазначено, що він працює у медчастині, яка обслуговує колонію №10.

Сорокін, йшлося у розслідуванні, має типову російську родину: батько ностальгує за СРСР і Сталіним, сестра – дружина десантника з Тули. Сам Сорокін бере участь у парадах 9 травня з портретами родичів, одягає радянську форму й «георгіївські стрічки». Після окупації відвідував Крим. Сьогодні у його соцмережах – обкладинки з Z-символікою і підтримка російської армії.

Журналісти зв’язалися з Сорокіним. На запитання про знущання з українських полонених він коротко відповів: «Такого бути не може. Я там не працюю».

Те, що Сорокін працював в колонії, підтвердила спеціалістка з питань кадрів медчастини №13 Тетяна Журавльова. На запитання, чи працює там Сорокін, вона сказала, що так, і повідомила, що він повернеться на роботу після служби в армії.

Як з’ясували журналісти, наприкінці 2024 року Сорокін пішов служити. Взяв позивний «доктор» і, ймовірно, служить у силах матеріально-технічного забезпечення армії РФ. Регулярно зустрічається з колегами з медчастини, отримуючи від них допомогу для підрозділу – зокрема, обладнання, медикаменти й маскувальні сітки, які, як виявилося, постачає його рідна 10-та колонія.

У жовтні 2025 ЄС ввів проти нього санкції, а в грудні 2025 – повідомили в Україні про підозру у жорстокому поводженні з українськими полоненими.

«Схемам» також вдалось встановили особу ще одного російського лікаря – медика на прізвисько «Коновал», який працює у колонії №7 у селищі Пакіно Володимирської області РФ. «Коновал», відповідно до свідчень звільнених з полону українців, знущався над ними – зокрема, влаштовував принизливі роздягання бранців, змушував імітувати дії сексуального характеру та піддавав постійному психологічному тиску.

Інформує radiosvoboda.org

Джерело: 06137.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

Сучасні діти дорослішають зі смартфоном у руках — TikTok, Instagram та Telegram для них не просто розвага, а повноцінне середовище соціалізації. І саме там ховається загроза, масштаб якої в українському парламенті вирішили зупинити на законодавчому рівні. У Верховній Раді зареєстровано одразу два законопроєкти — №15395 та №15396, які мають перетворити школи на зону, вільну від деструктивних інтернет-челенджів.

Як повідомляє Судово-юридична газета, проблема набула критичного масштабу: близько 25% дітей стикалися із закликами до виконання небезпечних або принизливих дій, замаскованих під «ігри» чи «челенджі». Алгоритми соцмереж спеціально підбирають контент так, щоб утримувати увагу підлітка якомога довше, не

зважаючи на руйнівні наслідки для ще не сформованої психіки.

Перший документ, №15395, вносить зміни до законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». У ньому вперше з'являється юридичне визначення «деструктивного інтернет-тренду (гри)» — масової поведінкової моделі в мережах, що спонукає учнів до дій, які загрожують їхньому життю, здоров'ю (зокрема ментальному) або гідності. Важливо, що це поняття чітко відмежовують від булінгу: тренди часто не мають конкретної жертви, а діють за принципом «масового психологічного зараження».

Директор закладу освіти стає персонально відповідальним за виявлення та припинення участі учнів у таких іграх — і йдеться не лише про територію школи, а й про дистанційне навчання та шкільні інформаційні ресурси. Вчителів зобов'язують проводити роз'яснювальну роботу й негайно повідомляти керівництво про факти участі дітей у небезпечних челенджах. Крім того, у школах прямо забороняється використання приміщень чи офіційних ресурсів для зйомки деструктивних трендів із метою поширення — це має перекрити саму можливість створювати «хайповий» контент у стінах навчального закладу.

 

Учні, школа, іспит / фото: Pixabay

Школярі дедалі частіше потрапляють під вплив небезпечних онлайн-трендів

Які покарання передбачені

Другий законопроєкт, №15396, доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею 173-3, яка вибудовує чітку ієрархію відповідальності. За залучення або примушування до деструктивних ігор передбачено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто від 850 до 1700 грн — або громадські роботи.

Якщо такі дії вчиняють неповнолітні віком до 16 років, відповідальність у вигляді аналогічного штрафу покладається на батьків. Це посилює логіку статті 184 КУпАП, яка вже зобов'язує батьків контролювати поведінку дитини, але тепер поширюється й на цифровий простір. Найсуворіше покарання чекає на керівників шкіл: за приховування фактів участі учнів у смертельних трендах та неповідомлення поліції — штраф від 1700 до 3400 грн або виправні роботи. Це має подолати практику замовчування інцидентів заради збереження репутації закладу.

Міжнародний досвід і українські реалії

Світ уже давно б'є на сполох. У Венесуелі суд оштрафував TikTok на $10 млн через вірусні челенджі, що призвели до загибелі трьох дітей. У Каліфорнії присяжні визнали Meta та Google винними у заподіянні шкоди психічному здоров'ю дівчини й присудили $6 млн компенсації — через алгоритми, які «підсовували» депресивний контент. Україна ж наразі не має прямих позовів проти техногігантів через відсутність їхніх офіційних представництв, тож основний тягар відповідальності лягає на батьків та школи. Законопроєкт №15395 також доручає Міністерству освіти і науки розробити методичні рекомендації для вчителів щодо виявлення та реагування на такі загрози.

Що робити батькам уже зараз

Поки законопроєкти проходять парламентські процедури, батькам варто взяти ситуацію під власний контроль. Фахівці радять регулярно переглядати історію пошуку та рекомендації в додатках дитини, звертати увагу на різкі зміни настрою, замкненість або появу синців і порізів. Корисно встановити програми батьківського контролю з лімітами часу на TikTok, YouTube та Instagram. Якщо ви виявили, що дитина бере участь у небезпечному челенджі, негайно зверніться до шкільного психолога та класного керівника, а в разі прямої загрози життю — до поліції за номером 102.

Інформує sport.znaj.ua

Джерело: 06137.com.ua

Інформує  24tv.ua

Джерело: 06137.com.ua

Головне:

Біля Новоросійська український Sargan-3000 знищив російський корабель Частина екіпажу корабля загинула, інші поранені Судно, яке потонуло, брало участь у нападі на кораблі ВМС України

Військово-Морські Сили ЗС України знищили прикордонний корабель ФСБ країни-агресорки Росії "Ізумруд". Українські військові моряки потопили це судно морським безекіпажним комплексом Sargan-3000.

Як повідомили у ВМС, російський сторожовий корабель 2-го рангу пішов під воду неподалік Новоросійська. Серед екіпажу корабля є як і загиблі так і поранені.

"Саме "Ізумруд" 25 листопада 2018 року брав участь у нападі на кораблі ВМС України в Керченській протоці", - йдеться у повідомленні.

Тоді росіяни захопили три українські судна - катери "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу", а також взяли в полон 24 українських моряків. Їх повернули додому восени 2019, а захоплені кораблі Росія передала Україні в розграбованому стані.

Зауважимо, що ПСКР "Ізумруд" був спущений на воду у 2014 році. Корабель був обладнаний вертолітним майданчиком. Його довжина сягала 62,5 метрів, водотоннажність - близько 630-750 тонн. Максимальна швидкість - до 27 вузлів.

Реклама Удари по кораблях РФ - останні новини

Нагадаємо, Главред писав, що на початку червня перший Окремий центр безпілотних систем України уразив військовий корабель Росії "Бойкий", який є носієм керованої ракетної зброї.

Раніше російський корвет проекту 20380 "Бойкий", що входить до складу Балтійського флоту РФ, отримав критичні пошкодження в результаті удару українського далекобійного безпілотника FP-1.

Напередодні стало відомо, що під час атаки на Новоросійськ у ніч на 6 квітня українські дрони завдали ударів по носію ракет Калібр - російському фрегату Адмірал Макаро".

Інформує glavred.net

Джерело: 06137.com.ua

За відповідний проєкт закону (№15225) про внесення змін до деяких законів щодо проходження військової служби особами, умовно-достроково звільненими (УДЗ) від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом у цілому проголосували 309 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок.

Законопроєкт вносить зміни до двох законів України.

Зміни до закону про захист військовослужбовців запроваджують для військових, які пішли служити за контрактом із місць позбавлення волі, такі ж права, як і для інших бійців. Зокрема, такі військові мають право на щорічну основну відпустку, а також додаткову відпустку, якщо вони повернулися з полону. Законопроєкт також розширює список місць, де такі особи можуть проходити реабілітацію та лікування за рішенням ВЛК (військово-лікарської комісії). Крім того, законопроєкт гарантує жінкам-військовослужбовицям із цієї категорії право на декретну відпустку (у зв'язку з вагітністю та пологами).

Зміни до закону про військовий обов'язок дозволяють переводити (переміщувати) військовослужбовців з цієї ж категорії до інших підрозділів Збройних Сил України. Законопроєкт також розширює перелік причин, через які вони можуть достроково розірвати контракт і звільнитися з армії.

Інформує interfax.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

За інформацією OSINT-спільнот, у ніч на 14 липня безпілотники атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Після ударів на території підприємства почалася пожежа.

Моніторингові пабліки стверджують, що займання виникло після влучань дронів. Офіційного підтвердження цієї інформації від російської влади в матеріалі немає.

Афіпський НПЗ належить до найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить близько 6,25 млн тонн нафти на рік.

Завод переробляє нафту та газовий конденсат із Західного Сибіру та Волго-Уральської нафтогазоносної провінції. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, вакуумний газойль, мазут та інші нафтопродукти, частина яких, за даними видання, використовується для забезпечення потреб російської армії.

Інформує enovosty.com

Джерело: 06137.com.ua

У ніч проти 14 липня Крим був атакований. Вибухи лунали у Керчі та Севастополі. За інформацією моніторингових пабліків, під ударом опинилися електропідстанція, ТЕС, бухта та аеродром.

Про це повідомляє канал «Кримський вітер» на дані супутникової зйомки.

Вибухи та пожежі у Керчі

Після нічної атаки у Керчі горить електропідстанція ПС «Керченська». Вона є ключовою підстанцією у місті, яка живить більшу частину споживачів та інфраструктури регіону.

Також у Керчі спалахнула пожежа на аеродромі малої цивільної авіації. Як повідомляють телеграм-канали, там розміщується російське ППО.

Ще дві пожежі після атаки у Керчі виникли:

• у Мітрідатовій балці,

• у приватному секторі мікрорайону Абіссінка.

За даними каналу «Кримський вітер», у районі гори Мітрідат знаходиться позиція російської ППО. Там вночі літали дрони і лунала стрілянина. Ймовірно, безпілотники намагалися збити вогневі мобільні групи.

© соцмережі

Пожежа у Севастополі

Окрім того, вибухи лунали у Севастополі. Окупаційна «влада» поскаржилася, що була атакована енергетична інфраструктура, внаслідок чого частина окупованого Севастополя залишилася без світла.

За інформацією каналу «Кримський вітер», приліт був на Балаклавську ТЕС. Там виникла пожежа.

«В напрямку ТЕС був проліт реактивного дрона або ракети, потім пролунав вибух о 04.10, піднялася біла хмара диму. Приліт супроводжувався яскравим спалахом, після цього зникло світло», — йдеться у повідомленні.

Монітори припускають, що влучання було в обладнання, яке відповідає за подачу або відведення пари. Біла хмара, яка піднялася над ТЕС, — пари, пояснили вони.

Телеграм-канал «Кримський вітер» відновив хронологію атаки. Першими атаку відбивали «Панцирі» з Ялтинського кільця та Федюхіних висот. Після семи пострілів вони замовкли. Замість них почали працювати мобільні вогневі групи. До кінця атаки прилетіли реактивні дрони. Від 5 до 6 годин окупанти стріляли в небо три рази з інтервалом 20–30 хвилин — ймовірно, по дронах.

Нагадаємо, що в окупованому Криму триває масштабний блекаут після потужних атак.

Інформує tsn.ua

Джерело: 06137.com.ua

Іранські ракети завдали удару по двох нафтових танкерах в Ормузькій протоці. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще вісім отримали поранення, серед них – двоє громадян України.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на Міністерство оборони Об’єднаних Арабських Еміратів, пише ПІК.

За даними відомства, удару зазнали танкери Mombasa та Al Bahiyah, які перебували в південному судноплавному коридорі Ормузької протоки в територіальних водах Оману.

Унаслідок атаки на борту Mombasa загинув один член екіпажу. Загалом постраждали вісім людей, четверо з яких перебувають у тяжкому стані. Серед поранених – шестеро громадян Індії та двоє громадян України.

Обидва судна зазнали пошкоджень, а після влучань на них спалахнули пожежі. За інформацією Міністерства оборони ОАЕ, займання вдалося локалізувати.

Влада ОАЕ засудила атаку, назвавши її «кричущою ескалацією», та заявила, що залишає за собою повне право на відповідь.

Інформує pik.net.ua

Джерело: 06137.com.ua

Офіс сенатора повідомив, що причиною смерті стала раптова короткотривала хвороба. Грем залишався активним у політиці та готувався до переобрання.

Джерело: 06137.com.ua

Нічне викрадення та постріли у Калинівці

За розповідями мешканців Калинівки, де проживали теща та дружина командира 155 бригади Дарина Лучанова, жінка скаржилася на гучні мотоцикли, які заважали її маленькій дитині. Після цього в селі з’явилися військовослужбовці, які ходили вулицями зі списком прізвищ, показували його місцевим жителям і з’ясовували адреси зазначених людей, через що селяни пов’язали ці дії зі скаргами родини командира.

Серед прізвищ у переліку, за словами очевидців, був Сергій Мосейчук — брат Максима та Романа, хоча імен чоловіків, яких згодом викрали й убили, у списку не було. Ця обставина залишає відкритим питання, чому жертвами стали брати, яких спочатку могли навіть не шукати, однак подальша послідовність подій свідчить, що напад був підготовлений заздалегідь і проводився групою людей.

У ніч з 27 на 28 червня семеро людей увірвалися на подвір’я Максима і Романа Мосейчуків, після чого силоміць вивезли братів у невідомому напрямку. Під час нападу в селі було чути постріли, однак місцеві жителі тоді ще не розуміли, що сталося біля будинку родини та хто перебував на подвір’ї.

Колишній військовослужбовець Василь Дмитрієнко, який є хрещеним батьком Максима та близьким другом родини, розповів, що зникнення чоловіків помітили лише через кілька днів. Їхній брат Сергій звернув увагу на тривалу відсутність Максима і Романа, а жителі Калинівки дізналися про викрадення після того, як до села приїхали правоохоронці.

Поява поліції стала для громади першим підтвердженням того, що нічні постріли були пов’язані зі злочином, а брати не залишили село добровільно. Подальше розслідування привело слідчих до військовослужбовців 155 окремої механізованої бригади, частина яких, за даними правоохоронців, могла брати участь у викраденні та вбивстві.

Затримання військових і роль командира батальйону

Ввечері 11 липня Військова служба правопорядку у Збройних силах України поінформувала, що колишньому командиру 155-ї окремої механізованої бригади повідомили про підозру у кримінальному провадженні щодо незаконного позбавлення волі та умисного вбивства двох цивільних жителів Київської області. За інформацією ВСП, операцію з викриття організованої групи провели співробітники Управління внутрішньої безпеки ЗСУ спільно з Головним управлінням Національної поліції в Київській області. Слідчі дії здійснювалися за дорученням Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Правоохоронці встановили осіб, яких підозрюють у причетності до викрадення та вбивства двох цивільних. Всім встановленим фігурантам повідомлено про підозру, а частину з них затримали під час спецоперації, що відбулася одразу в кількох регіонах України. За інформацією правоохоронних органів, у межах кримінального провадження затримали дев’ятьох бійців 155 бригади. Серед них перебував командир батальйону Олексій Долголенко, якого підозрюють у причетності до вбивства двох цивільних.

У Військовій службі правопорядку наголосили, що командування Збройних сил дотримується принципу невідворотності покарання незалежно від військового звання чи посади. Після цього випадку у війську також посилено профілактичні та контрольні заходи, спрямовані на недопущення перевищення службових повноважень і порушень військової дисципліни.

Наразі тривають слідчі та оперативно-розшукові заходи, під час яких правоохоронці встановлюють всі обставини злочину та перевіряють можливу причетність інших осіб.

Суд обрав для семи військовослужбовців запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а згодом аналогічне рішення ухвалили щодо восьмого підозрюваного. Керівник громадської організації «Громадський Контроль Київщина» Максим Закаблуковський заявив, що інформацію про призначення судових засідань фактично приховували від громадськості, через що перебіг резонансного провадження тривалий час залишався поза широкою увагою.

Зникнення Станіслава Лучанова після арештів

Оперативне командування «Північ» повідомило, що командир 155-ї окремої механізованої бригади «Анна Київська» Станіслав Лучанов самовільно залишив місце служби після того, як стало відомо про розслідування фактів побиття військовослужбовців у підрозділі.

“За фактом зазначеної події правоохоронними органами розпочато слідчі дії. Командування ОК “Північ” надає правоохоронцям всебічну підтримку і сприяє максимальній прозорості розслідування. Усі протиправні вчинки отримають належну правову оцінку. Винні понесуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Особи, які фігурують в розслідуванні, відсторонені від виконання службових обов’язків і співпрацюють зі слідчими. Місцезнаходження командира в/ч А5001, який самовільно залишив місце служби, наразі встановлюється”, – йдеться в повідомленні оперативного командування «Північ».

Станіслав Лучанов очолив 155 окрему механізовану бригаду у лютому 2026 року, а до призначення обіймав посаду начальника штабу 425 полку «Скеля». Після його втечі слідство має встановити, чи підтримував він зв’язок із затриманими, чи знав про підготовку викрадення та хто ухвалив рішення, після якого побутова суперечка в селі завершилася загибеллю двох людей.

Родина, яка вже втратила батька на війні

Як розповіли мешканці села Калинівка, Трагедія Максима і Романа стала другою тяжкою втратою для родини Мосейчуків, оскільки їхній батько Сергій Мосейчук-старший загинув під час служби у війську. Після початку повномасштабного вторгнення він разом з Василем Дмитрієнком долучився до Сил оборони, хоча чоловіки потрапили до різних підрозділів.

Під час зустрічі в Куп’янську Сергій розповідав Дмитрієнку, що виніс на собі пораненого побратима. Згодом він загинув дорогою на позиції, коли автомобіль з шістьма військовими підірвався на міні, а вижити вдалося лише двом бійцям.

Максим Мосейчук також став до війська у перші дні повномасштабного вторгнення та служив гранатометником. Під час оборони Києва він, за словами Василя Дмитрієнка, підбив два російські танки, а після повернення додому залишався відомим у селі як людина з бойовим досвідом.

Василь Дмитрієнко поруч з могилою Сергія Мосейчука-старшого — батька вбитих братів. Фото: hromadske

Загибель братів після викрадення, у якому підозрюють військовослужбовців, стала для громади особливо болісною через глибоку трагічну історію цієї родини: їхній батько Сергій Мосейчук-старший загинув на фронті у 2023 році (йому зараз розглядають присвоєння Героя України посмертно), а вбитий Максим Мосейчук 2,5 роки відслужив у Нацгвардії та брав участь в обороні Києва.

Інформує  fact-news.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

Джерело: 06137.com.ua

Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

За даними військового командування, протягом останньої доби Сили оборони України також знищили:

• 4 танки (усього – 12 120);
• 6 бойових броньованих машин (24 928);
• 53 артилерійські системи (45 807);
• 4 реактивні системи залпового вогню (1 928);
• 15 наземних робототехнічних комплексів (1 883);
• 2 034 безпілотники оперативно-тактичного рівня (403 959);
• 2 крилаті ракети (4 889);
• 428 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн (119 038);
• 5 одиниць спеціальної техніки (4 407).
• 

Водночас змін у кількості знищених літаків, гелікоптерів, засобів протиповітряної оборони, бойових кораблів і підводних човнів за добу не зафіксовано.

У Генеральному штабі наголосили, що наведені дані є орієнтовними та уточнюються.

Інформує rayon.in.ua

Джерело: 06137.com.ua

Оман підготував проєкт угоди, який передбачає нову схему руху суден в Ормузькій протоці. Документ має забезпечити безпечне судноплавство після загострення між США та Іраном.

Про це повідомляє CNN із посиланням на джерело, обізнане з перебігом переговорів.

За інформацією співрозмовника телеканалу, проєкт угоди передбачає створення двох окремих судноплавних коридорів, які залишатимуться відкритими.

Згідно з пропозицією, Південний коридор, що проходить територіальними водами Оману, забезпечуватиме вільне судноплавство на умовах, які діяли до початку конфлікту.

Водночас для проходження Північним коридором, який пролягає територіальними водами Ірану, суднам необхідно буде отримувати попередній дозвіл Тегерана. При цьому стягнення плати за прохід не передбачається.

За даними CNN, угоду поки не погоджено остаточно.

У суботу міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі провів у Маскаті переговори зі своїм оманським колегою Саїдом Бадром Альбусаїді. Сторони обговорили механізми забезпечення безпечного проходження суден через Ормузьку протоку.

Ормузька протока є одним із ключових світових маршрутів транспортування нафти. Останніми тижнями регіон став ареною загострення між Іраном і США після взаємних ударів та атак на комерційні судна.

 

 

Інфографіка: NV

Раніше видання Axios повідомляло, що адміністрація Трампа готується до тривалого протистояння з Іраном у Ормузькій протоці.

18 червня президенти США та Ірану Дональд Трамп і Масуд Пезешкіан дистанційно підписали меморандум про взаєморозуміння. США дозволяли Ірану експортувати нафту й скасовували санкції, а Тегеран зобов’язувався протягом 30 днів забезпечити стабільне судноплавство між Перською та Оманською затоками.

Того ж дня, 18 червня, Центральне командування Збройних сил США заявило, що блокаду Ормузької протоки остаточно знято.

Інформує nv.ua

Джерело: 06137.com.ua