Історія про жінок-викладачів Ногайського коледжу- Закуцька Лариса Іванівна

До свята  8-го березня продовжуємо публікацію  про славних педагогів-жінок Ногайського коледжу.

Закуцька Лариса Іванівна влилася в дружний педагогічний колектив Ногайського радгоспу – технікуму в далекому 1976 році, закінчивши історичний факультет Дніпропетровського державного університету та за направленням відпрацювавши вчителем історії в сільській школі. Життєві шляхи привели її до рідного міста Приморська.

«Щоб бути хорошим викладачем, треба любити те, що викладаєш, та любити тих, кому викладаєш». Цей вислів якраз стосується Лариси Іванівни. Вона поєднала в собі любов до історії та любов до дітей.

З першого дня роботи стала куратором групи зоотехніків. Зовнішньо невідрізнялася від студентів. Невисока, струнка, з грайливим блиском в очах. Для студентів вона стала справжнім другом – наставником. Відкрита, щира, тактовна, ерудована, поважала кожного студента, була справедлива. Раділа їх успіхам, більше ніж власним. А вони, у свою чергу,відповідали їй вдячністю, повагою, довірою і співпрацею на заняттях, виховних заходах,під час проведення дозвілля. І ніколи її не підводили.

Викладання історіїчасто виходило за рамки програми, бо, почавши розповідь про історичне минуле, Лариса Іванівна забувала про все на світі. Розуміючи значення збереження національних традицій, разом з іншими викладачами вона з ентузіазмом взялася за оформлення кімнати народознавства, яка була відтворенням побуту української хати. У збиранні експонатів брали участь всі студенти технікуму. Центральним екземпляром була українська піч, розмальована у кращих українських традиціях. Біля печі хатнє начиння: горнятка, глечики, горщики, рогачі. Лариса Іванівна відтворила і священне місто у хаті – покуту з образами, божником та різними предметами святості. Ліжко з вишитими подушками,застелене домотканимрядном з мережкою… Навіть, київські гості з Навчально-методичного центру були приємно здивовані побаченим. Студенти - екскурсоводи, підготовлені Ларисою Іванівною, цікаво проводили екскурсії, що сприяли поглибленню національної свідомості, розвитку духовноїкультури молоді.

Лариса Іванівна і досі підтримує зв’язки зі своїми випускниками, які працюють в різних галузях господарства Україниі вдячнісвоємукласному керівнику за уроки мудрості. А колеги з теплотоюта ніжністю згадують їїі щиро бажають здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я.