Чого очікувати і які є ризики для України : Вибори президента Польщі

• У Польщі проходить перший тур президентських виборів, де основними кандидатами є Рафал Тшасковський від "Громадянської платформи" і Кароль Навроцький від "ПіС".
• Перемога Навроцького може загострити політичні відносини між Польщею та Україною через його попередні жорсткі заяви і антиукраїнські настрої серед правих сил.
• Рафал Тшасковський має кращі позиції для перемоги, сподіваючись залучити додаткові голоси у другому турі.

Основні кандидати на виборах президента Польщі

Що відбувається у Польщі у день голосування, чого очікувати Україні та які виклики нестимуть в собі загрозу – читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Європу чекає конкуренція "найсильніших армій"

З наближенням вирішальної дати дедалі більше експертів схилялися до думки щодо проходу у другий тур кандидатів від "Громадянської платформи» і "ПіС" – Рафала Тшасковського і Кароля Навроцького.

Радикальний представник "Конфедерації" Славомір Менцен відчайдушно вдається до фінальних спроб випередити Кароля Навроцького на умовному правому електоральному полі, щоб створити сенсацію і обійти фаворита від опозиційних сил.

Команда Славоміра Менцена активізувала кампанію на двох напрямках:

• перший – прямі атаки проти Кароля Навроцького з метою перетягнути на свій бік його виборців;
• другий – хаотично робити усе можливе без особливої логіки, що теоретично може додати йому голосів.

Якщо перший вектор – це внутрішні розбірки правих сил, то другий – має деструктивне значення для України.

Сам Славомір Менцен вже встиг відзначитись провокаційним візитом до Львова, а на останньому етапі кампанії відзначилися його колеги: представники регіонального осередку "Конфедерації" виступили з ініціативою блокувати пункт пропуску в Дорогуську (без результатів, оскільки місцева влада не дозволяє). Водночас депутати партії у Сеймі для провокації розповідають про нібито наявність польських військ на території України (міністр оборони заперечив).

Попри все, у Кароля Навроцького залишаються кращі позиції отримати друге місце. Все йде до другого туру, де долю майбутнього президента визначить здатність мобілізувати голоси конкурентів.

Яка ситуація у Навроцького? За різними соціологічними замірами, його підтримка коливається на рівні 23 – 25%. У другому турі він хотів би долучити на свій бік виборців Славоміра Метцена, який претендує на 13 – 15% голосів.

Однак є декілька проблемних аспектів.

• По-перше, активне протистояння між Навроцьким і Менценом спонукає конфлікт між послідовниками обох політичних таборів. Дивним кроком для амбіцій політика "Конфедерації" виглядатиме підтримка представника "ПіС" у другому турі. Тому навряд такий сценарій буде. В іншому випадку, він стане помилкою Менцена.
• По-друге, і без того молоде покоління "Конфедерації" виступає проти "ПіС", тому банально проігнорує другий тур виборів. Не варто виключати і незначного перетікання такого електорату і до Рафала Тшасковського, як би це не здавалося парадоксальним.

Таким чином, у другому турі Навроцькому буде складно розраховувати на те, що умовних 15% виборців "Конфедерації" підтримає його. Ймовірно до нього підуть виборці Кшиштофа Становського, частково Гжегожа Брауна, але вони сумарно становитимуть не більше 5%.

У цілому, ситуація для Навроцького видаватиметься не простою, тому в експертному середовищі його розглядають як аутсайдера другого туру.

Що стосується Тшасковського – він залишається ключовим претендентом на перемогу у першому турі і лише умовний "чорний лебідь" може змінити позитивні для нього обставини. Кандидат від "Громадянської платформи" розраховує на показник у 33 – 35%, а ось на що варто сподіватись у другому?

У команді чинного міського голови Варшави розраховують, що їм вдасться отримати на менш як 10% додаткових голосів, а при сприятливих обставинах і більше.

Електоральний ресурс, за який він боротиметься у другому турі значно різноманітніший, ніж праві виборців Навроцького. Сюди можна віднести і виборців Шимона Головні, який дещо покращив власні позиції завдяки ефективному виступу на дебатах та медіаактивності – 7 – 9% виборців.

Варто зауважити, що спікер парламенту і його партія "2050" у складі політичного блоку "Третя дорога" входять у коаліцію, що сприятиме вибору електорату політика на користь Тшасковського у другому турі.

Крім того, варто очікувати, що тоді активніше кандидата від "Громадянської платформи" підтримуватиме і віцепрем'єр – міністр оборони та лідер іншої партії з блоку "Третьої дороги" – "PSL" – Владислав Косиняк-Камиш. Він намагається балансувати між обома союзниками, але у другому турі матиме змогу напрямку агітувати за Тшасковського.

Цікаво Єдиний спосіб вберегти людство

Також є можливість поборотись і за голоси кандидатів лівого політичного табору Маґдалени Беят та Андріана Зандберга – 6% і 4% відповідно. Їхнім виборцям у другому турі краще голосувати проти консервативного Навроцького, а тому частина електорату віддасть голоси за Тшасковського.

Хоча шанси кандидата від "Громадянської платформи" видаються кращими, вибори в Румунії навчили фахівців не поспішати з висновками.

Основні виклики для українських інтересів

Відверто – перемога Кароля Навроцького нестиме в собі достатньо проблем. Як мінімум, в Польщі загостриться протистояння між урядом і президентом, а будь-які політичні дестабілізації у стані ключового партнера – зайві.

У чинних умовах (з президентством Анджея Дуди) внутрішня політична конкуренція не заважає Україні. В президента і міністра закордонних справ Радослава Сікорського виникали суперечки щодо того, хто має бути послом у Києву, але це технічні деталі.

У стратегічних питаннях Дуда виступав з проукраїнських позицій – користуючись дружніми стосунками з Володимиром Зеленським, а в інших важливих сферах – таких як армія – не ставав на заваді міністру оборони з коаліційного уряду.

Навроцький поводився б по-іншому. Його президентство стало б новим етапом ескалації з Дональдом Туском, а також розпочало б підготовку до майбутніх парламентських виборів для забезпечення реваншу "ПіС". Зі свого досвіду ми знаємо: тільки у Польщі розпочинаються виборчі кампанії – тема України стає предметом для спекуляцій.

Крім того, важко очікувати, що Навроцький демонструватиме максимальну лояльність до Києва: його попередній бекграунд в Інституті національної пам'яті та жорсткі заяви на час кампанії – змушують думати про інше.

Пригадає він і справедливі, але критичні щодо нього заяви президента України у ході візиту у Варшаву: тоді Зеленський засудив кандидата в президенти за провокативні заклики блокувати європейську інтеграцію України до розв'язання питання "Волинської трагедії".

Інший виклик для українських інтересів – помітний ріст антиукраїнських настроїв в середовищі правих сил. Навіть у разі поразки на президентських виборах Славомір Менцен має амбіції розвивати проєкт "Конфедерації" у статусі одного з лідерів. Значна частина його виборців – це молодь, яка активно користується соціальними мережами, де політик веде кампанію. На наступних парламентських виборах їхні голоси можуть мати ще більше значення, ніж зараз, що сприятиме покращенню результатів "Конфедерації".

Антиукраїнська риторика лягла в основу і Навроцького, оскільки він веде боротьбу за радикальний електорат, опосередковано сприяючи посиленню критичних настроїв щодо теми України.

Не зайвим буде згадати і Гжегожа Брауна, який утримує маргінальний електорат і підтримку на рівні 3%, зриваючи українські прапори та здійснюючи інші злочині дії.

Праві сили стануть значним викликом для стратегічного розвитку польсько-українських відносин, а президентська кампанія вказує на цю тенденцію. Українська дипломатія на усіх рівнях зобов'язана брати до уваги небезпечну тенденцію.

Інформує 24tv.ua