Чого Україні та світу чекати від зустрічі лідерів США та Китаю . Трамп проти Сі

Вже цього тижня у Південній Кореї відбудеться зустріч президента США Дональда Трампа і лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Як вона може вплинути на світ та чи сприятиме завершенню російсько-української війни – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.

Головне:

• Чому зустріч потрібна США і Китаю?
• Що на порядку денному зустрічі?
• Які шанси, що Трамп і Сі домовляться про тиск на Росію?

Ще до інавгурації Дональда Трампа аналітики прогнозували, що Китай стане головним пріоритетом його адміністрації, відсунувши Росію на другий план. Втім, попри торговельні обмеження та гучні заяви, Трамп значною мірою відволікався на інші глобальні виклики, зокрема війну в Газі та Україні.

Як наслідок, його перша зустріч із Сі Цзіньпіном на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у місті Кьонджу відбудеться лише на десятий місяць президентства, і то після звичних для Трампа дипломатичних маневрів. Хоча обидві країни мають широкий спектр питань для обговорення, від торгівлі до міжнародних конфліктів.

Сам Трамп заявив, що російсько-українська війна буде серед тем переговорів з китайським лідером. Серед іншого, він планує обговорити тиск на РФ.

"Я б дуже хотів, щоб Китай допоміг нам із Росією", – повідомив Трамп 24 жовтня.

Це не дивно, адже, як писало РБК-Україна раніше, Китай фактично є тилом для Росії у війні проти України. За даними Служби зовнішньої розвідки України, на початок 2025 року 80% критичної електроніки для російських дронів мали китайське походження. Китай також купує російську нафту і газ зі знижкою, опосередковано фінансуючи російську агресію.

Проте китайська допомога є обмеженою. Для Пекіна принциповим є те, щоб Росія залишалася під владою режиму Путіна. В такому випадку Пекін може і надалі перетворювати її у свій сировинний придаток. Китаю також не потрібно, щоб у нього на кордоні знаходився прозахідний режим.

Водночас перемога Росії у війні зробила б путінський режим ще більш агресивним і нахабним не лише щодо Європи, а й самого Китаю.

Зустріч у Південній Кореї, запланована на 30 жовтня, відбувається після зриву саміту Трампа і Путіна в Будапешті. 22 жовтня Трамп раптово скасував заплановані переговори з російським диктатором і запровадив санкції проти двох найбільших нафтових компаній РФ.

Втім, поки що невідомо, чи ці санкції є разовою акцією чи початком більш системного тиску. За інформацією CNN, одним із чинників, що штовхнув Трампа до рішучих дій, став російський удар дронами по дитячому садку у Харкові. Що відомо напевне – для обох лідерів питання України та Росії є лише одним з багатьох інших. Тож важливо розуміти, як саме воно може бути використане в ході їх перемовин.

Обмін ударами

Зустрічі Трампа і Сі уже кілька разів зривалися через торгову війну, розв’язану Штатами проти всього світу. Та якщо низка інших країн поспішили замиритися зі США, Китай досі опирається. Кілька раундів перемовин між обома країнами дозволили напрацювати попередній драфт угоди, але вона досі не була закріплена офіційно.

Тож хоча саміт АТЕС анонсували давно, до кінця не було певності щодо участі у ньому Трампа та Сі Цзіньпіна. Білий дім підтвердив зустріч лише минулого тижня.

При цьому останній місяць був насичений важливими сигналами з обох боків.

9 жовтня Китай оголосив про масштабне розширення експортного контролю на рідкоземельні елементи та пов’язані з ними технології. Пекін контролює близько 90% всіх постачань рідкоземів у світі.

Рідкоземельні елементи є критично важливими для низки високотехнологічних галузей США. Китайські обмеження передбачають, що будь-який продукт, виготовлений за межами Китаю з використанням китайських технологій або матеріалів (якщо їх частка перевищує 0,1%), потребуватиме ліцензії на експорт.

Трамп проти Сі. Чого Україні та світу чекати від зустрічі лідерів США та Китаю

Дональд Трамп під час запровадження торгових тарифів, зокрема, і проти Китаю (фото: Getty Images)

Водночас Китай повністю припинив закупівлю американської сої – вперше з 2018 року. Це серйозна проблема для американських фермерів з Айови та Іллінойсу, які залишилися без свого головного ринку збуту. Обидва штати важливі для Трампа на виборах до Конгресу наступного року. Натомість Китай почав купувати сою у Бразилії та Аргентині.

США, зі свого боку, продовжують посилювати експортний контроль на постачання чіпів до Китаю. У вересні США додали до свого чорного списку 23 китайські компанії, пов’язані з виробництвом напівпровідників. Адміністрація Трампа також розширила санкції на дочірні компанії юридичних осіб, що опинилися в чорному списку.

Також Трамп погрожував ввести додаткові 100% мита на китайські товари з 1 листопада, якщо Пекін не скасує свої обмеження. Торговий дефіцит США з КНР у 2024 році сягнув приблизно 295 мільярдів доларів. Тож американський президент прагне створити умови для поступового зменшення цього дисбалансу. Крім того, він заявляв про плани отримати преференції для американських компаній на китайському ринку.

Чому саме зараз

Цього разу зустрічі сприяють кілька чинників. За словами експерта з питань безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, асоційованого наукового співробітника Центру австронезійських досліджень Ланкаширського університету Діна Каралекаса, Трамп достатньо хитрий, щоб знати, що час цієї зустрічі грає йому на руку. Зараз у Пекіні дуже нестабільна ситуація.

"Ходили шалені чутки, що Сі переніс інсульт лише кілька тижнів тому; новий режим контролю за експортом рідкісноземельних елементів у Китаї має катастрофічні зворотні ефекти, а висновки четвертого пленуму ЦК КПК, який щойно відбувся, показують деякі тріщини, що утворюються в системі, або принаймні в тому, як система функціонує під керівництвом Сі", – сказав Каралекас.

Зокрема, з 205 повноправних членів Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, призначених у 2022 році, до пленуму минулого тижня залишилися лише 168. Це, можливо, одна з наймасштабніших чисток високопоставлених членів партії за 76-річну історію комуністичного Китаю. Не кажучи вже про військову верхівку, ряди яких також прорідили. 17 жовтня китайське міністерство оборони оголосило про виключення з партії дев’яти високопоставлених генералів, включаючи Хе Вейдуна – заступника голови Центральної військової ради (вищий керівний орган збройних сил, - ред.).

За оцінками Каралекаса, для Китаю ціна торгової війни зі США зараз надто велика. Оскільки ринок нерухомості в країні обвалився, шалене перевиробництво споживчих товарів – єдиний спосіб, за допомогою якого Китай може підтримувати зайнятість свого населення.

"Це означає, що вони не можуть дозволити собі відчужувати єдиний ринок на Землі, достатньо великий, щоб продовжувати купувати – Америку. Отже, Трамп підходить з позиції сили, і я сподіваюся, що він це усвідомлює та вирішить скористатися цим", – зазначив експерт.

Прагматичні розмови

Судячи із заяв обох країн, завдання мінімум – відкотити назад недружні дії один одного, які були зроблені останнім часом. "Ми збираємося укласти угоду щодо рідкоземельних металів, це найменше", – зазначив Трамп.

Він також зазначив, що очікує домовленостей щодо закупівель сої і обмежень ядерних озброєнь.

Зі свого боку, міністр торгівлі Китаю Ван Вентао заявив, що "діалог і співпраця – це єдиний правильний вибір для Китаю і США", і Пекін проти розриву економічних зв’язків між двома країнами.

З огляду на передумови зустрічі, шанс на домовленості принаймні щодо частини питань залишається досить високим. Торговий представник США Джеймісон Грір заявив, що торговельні переговори між обома країнами наближаються до "остаточних деталей". 25-26 жовтня він разом із міністром фінансів США Скоттом Бессентом провів зустрічі з високопоставленими китайськими чиновниками. Сторони узгодили рамкову програму для обговорення між Трампом і Сі на зустрічі.

Трамп проти Сі. Чого Україні та світу чекати від зустрічі лідерів США та Китаю

Контейнеровоз, що прямує з Китаю у ЄС (фото:Getty Images)

На думку Каралекаса, варто очікувати кількох спільних заяв або робочих груп з питань тарифів, доступу до ринку та ланцюгів постачань.

"Цікаво буде подивитися, яку заяву Трамп зробить щодо тайванського питання за результатами зустрічі. Але те, чого обидві сторони хочуть від цієї зустрічі, – це ілюзія стабільності у відносинах. А це означає, що ми навряд чи побачимо якісь реальні, впливові зміни", – підкреслив Каралекас.

За його словами, Китай, ймовірно, дасть усілякі обіцянки – щодо торговельних дисбалансів, щодо прекурсорів фентанілу (синтетичного наркотика, який спричиняє масові смерті у США) та щодо тиску на Росію відносно України – аби отримати те, що Пекін хоче від Трампа. Серед побажань Китаю: скасування тарифів і деякі заяви від Вашингтона щодо його зобов’язань щодо Тайваню.

Але, як сказав Каралекас, виходячи з попередньої поведінки Пекіна, дуже малоймовірно, що Китай виконає будь-яку з цих обіцянок.

"Якщо навіть США та Китай дійдуть до якоїсь рамкової угоди, то все одно вона не буде мати довготривалий характер з огляду на недовіру між двома країнами і конкуренцію, в яку вони увійшли", – погодилася в розмові з виданням магістр зовнішньої політики, експертка з питань Східної Азії Наталія Бутирська.

Між США і Китаєм надто багато системних протиріч – від боротьби за технологічне лідерство у сфері штучного інтелекту до суперництва за вплив у Південно-Східній Азії, Африці та Латинській Америці.

Від Києва до Тайбея

З огляду на все це, від Пекіна навряд чи варто чекати різких кроків на російському напрямку. Зокрема, у випадку домовленостей Трампа і Сі, Китаю доведеться шукати баланс – як обмежити допомогу Росії щодо продовження війни, і разом з тим, втримати РФ від політичного та економічного колапсу.

В цьому контексті також слід очікувати, що Китай спробує ув’язати тиск на Росію із питанням Тайваню. КНР вважає острів своєю територією, але де-факто Тайвань є незалежною країною. Така ситуація виникла після 1949 року, коли на материковій частині Китаю у громадянській війні перемогла Комуністична партія, а її суперники – Гоміньдан – перебралися на Тайвань. КНР регулярно проводить військові навчання біля острова, але досі не робив спроб його захопити силовим шляхом.

Обидва ці кейси – Україна і Тайвань – є більш "політичними" для обох сторін і не мають суттєвого впливу на їх економіку.

Китай послідовно домагається, щоб США змінили своє формулювання з "не підтримують незалежність Тайваню" на "виступають проти незалежності". Це уже було в їхніх попередніх дискусіях, пояснила РБК-Україна Наталія Бутирська.

Водночас Трамп публічно намагався пом’якшити занепокоєння щодо можливого китайського вторгнення на острів.

"Це не означає, що це не "зіниця його ока" (Сі Цзіньпіна - ред.), бо ймовірно, так воно і є, але я не бачу, щоб щось відбувалося", – заявив Трамп 20 жовтня.

Президент США натякнув на потужність американської армії як стримуючий чинник, але уникнув прямої обіцянки захищати острів у разі нападу.

Тайвань, втім, нервує через можливі результати зустрічі Трампа і Сі. Чотири високопоставлені тайванські чиновники висловили Reuters свої побоювання, що Трамп може пожертвувати їхніми інтересами в обмін на торгові поступки від Китаю.

"Усі на Тайвані занепокоєні, і відповідальність уряду – переконатися, що цього не станеться", – сказав один із тайванських посадовців Reuters.

В обмін на поступки щодо Росії та України Китай також може зажадати для себе преференцій у відносинах з Києвом.

"Наприклад, є інформація, що Китай хоче брати участь у відновленні України після війни і щоб його військові розділяли по лінії зіткнення українську і російську сторони. Таким чином Китай увійшов би на європейський континент як один із гарантів безпеки і фактично позначив би зовнішні кордони свого впливу", – сказав РБК-Україна виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

Трамп проти Сі. Чого Україні та світу чекати від зустрічі лідерів США та Китаю

Сі Цзіньпін і Володимир Путін (фото: Getty Images)

З іншого боку, в контексті України, Штати мають у розпорядженні інструмент вторинних торгових тарифів. Вони досі обговорюються як ключовий важіль впливу на Кремль. Вторинні тарифи раніше вже ставали інструментом для адміністрації Трампа. Президент США без вагань застосував їх проти Індії, але обмежився лише погрозами у відносинах з Китаєм, усвідомлюючи потенційний удар по американській економіці. З цим пов'язане, зокрема, гальмування закону Грема-Блюменталя, який передбачає можливість запровадження 500% мит щодо тих, хто купує у Росії енергоресурси.

Як писало РБК-Україна, у Вашингтоні та Брюсселі популярна думка, що саме вторинні тарифи є найбільш реалістичним способом змусити Пекін дистанціюватися від Москви або бодай згорнути постачання критично важливих для російської оборонки товарів. Але ефективність такого підходу напряму залежить від готовності США до жорстких рішень. Поки ж Трамп і досі воліє дотримуватись половинчастого підходу у відносинах з Москвою.

Ризик ескалації і що далі

Знаючи підхід Трампа до ведення переговорів, не можна виключати і їх повного зриву, коли США та Китай замість домовленостей ще більше посилять конфлікт. В такому разі можлива нова ескалація, перш за все, у торговій війні.

1 листопада – дедлайн, який Трамп встановив для запровадження додаткових 100% тарифів на китайські товари у відповідь на обмеження експорту рідкоземельних металів. Це додасться до вже існуючих 30% мит і може фактично зупинити значну частину торгівлі між двома найбільшими економіками світу.

На тлі власних економічних проблем через торгову війну, не виключено, що в Пекіні дійдуть висновку, що з російсько-українським конфліктом пора закінчувати. Одна з причин цього – зближення з Євросоюзом, який є другим за важливістю ринком збуту для Китаю.

"Якщо не домовляться, то, вочевидь, Китай може активніше говорити з Європою, другим найбільшим для себе ринком збуту, і продавати можливість тиснути на Росію через певні торговельні преференції з ЄС, участь у відновленні України і так далі", – пояснив Леонов.

****

Ситуація проясниться вже цього тижня. А поки що Україна та її європейські союзники вбачають певну перевагу в складнощах, які виникли у Китаю через нові санкції США щодо російських нафтових компаній. Те, що Трамп напередодні переговорів з Сі Цзіньпіном ввів санкції проти Росії – дуже важлива віха, наголосила Бутирська.

"Хоче чи не хоче Китай дотримуватись тих санкцій – все одно він тепер буде обережний. На словах він може заперечувати підтримку Росії, але його компанії можуть потрапити під серйозний вогонь з боку США", – підкреслила Бутирська.

За даними Bloomberg, санкції проти "Роснефти" і "Лукойлу" уже викликали занепокоєння у нафтовій промисловості Китаю. На думку експертки, власне це буде найбільш реальним та дієвим, коли йдеться про зменшення китайської допомоги Росії.

30 жовтня світ уважно спостерігатиме за першою зустріччю Трампа і Сі у новій реальності – реальності, де старі правила уже не працюють, а нові ще не встановлені.

При написанні матеріалу використовувалися публікації South China Morning Post, Reuters, BBC, CNN, Bloomberg, Anadolu, Al Jazeera, Focus Taiwan, коментарі Діна Каралекаса, Наталі Бутирської та Олександра Леонова.

Інформує rbc.ua