Як Данія змогла обійти вето Орбана і що буде далі з рухом України до ЄС

11 грудня, на спеціально скликаній зустрічі у Львові, ідея під назвою "фронтлоудинг" (Frontloading), перетворилася на реальність. Причому – що особливо показово – угорці не стали ігнорувати це засідання і теж поїхали до Львова.

Попри те, що формально кластери залишаться у статусі "не відкритих", технічно вступні переговори розблоковані. У Львові Україні офіційно передали так звану переговорну позицію ЄС за трьома кластерами, і далі буде тривати те, що відбувається на переговорах зазвичай. Вже є домовленість із кіпрським головуванням, що на початку 2026 року відбудеться аналогічне "гібридне відкриття" решти трьох кластерів.

Понад те, Київ може навіть завершити переговори ще до подолання вето Орбана. А далі, коли угорська проблема буде вирішена – відкриття кластера та закриття його глав може бути навіть одночасним. І це відкриває шлях до швидкої готовності до вступу – але тільки у разі, якщо Україна втілить необхідні реформи.

Більш детально – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка "План Б" та мовчанка Орбана: як ЄС розблокував рух України до вступу та що буде далі. Далі – стислий її виклад. 

Новина, що прийшла у четвер зі Львова, пролунала справжньою сенсацією.

Саме Данія працювала над тим, щоби встигнути до кінця свого головування запустити ідею "фронтлоудингу", про яку публічно вже понад пів року говорять у Києві та Брюсселі, – і зрештою встигла. Без перебільшення, в останній можливий момент.

Для запуску "фронтлоудингу" вирішили обійтися взагалі без формальних рішень Ради ЄС. Лише одноосібне рішення данського головування, підтримане Єврокомісією.

А щоб офіційно повідомити про нього усім іншим державам, Данія скликала неформальну зустріч Ради.

Для підкреслення символізму цю зустріч призначили у Львові.

Марі Б'єр, відповідальна за розширення у данському уряді, не стримувала радості. "Я дуже пишаюся тим, що данське головування створило новий підхід до розширення", – заявила вона ще перед початком засідання, на якому це рішення мало бути оголошене.

Б'єр, коли вийшла до журналістів, мала дві головні тези, пов'язані з угорським вето.

По-перше, вона критикувала угорців, які є абсолютно неконструктивними, і тому їх довелося обійти.

А по-друге, міністерка підкреслювала, що тепер в Угорщини немає можливості блокувати переговорний процес.

"Тепер усе залежить від України. Зараз це на 100% стосується українських реформ, і це буде залежати від того, як швидко ми зможемо рухатися", – визнав віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

Але нинішній технічний процес, що розпочався не позбавляє потреби домовитися в урядом Угорщини – очевидно, вже не нинішнім, а наступним, який буде сформований за результатами виборів у квітні 2026 року (хай хто його очолюватиме).

Але тут є ще одна добра новина.

У Львові, паралельно з усім цим процесом, Україна та ЄС узгодили пріоритетний план реформ з питань протидії корупції та судочинства. А в уряді визнали, що це необхідно, щоби відновити довіру до реформ в Україні.

Але для України украй важливим ресурсом є час. І у Брюсселі це розуміють. 

Тому данська схема передбачає не поблажки, а пришвидшення. 

Щоби не втрачати час Україна і Єврокомісія вже зараз, поки Орбан формально зберігає своє вето – хочуть довести переговорний процес хоч до завершення.

А коли угорське вето впаде – на одному засіданні відкрити переговори і закрити їх.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка "План Б" та мовчанка Орбана: як ЄС розблокував рух України до вступу та що буде далі.

Інформує eurointegration.com.ua