Що запропонували Україні на переговорах в Осло . Три сценарії стримування Путіна

Питання пошуку дієвих, надійних та довгострокових гарантій безпеки для України стало темою нещодавніх переговорів президента Володимира Зеленського в Осло з американськими та європейськими партнерами. Проєкт таких гарантій, напрацьований під час недавніх перемовин за участі української делегації, США та європейських партнерів, передбачає створення нової моделі захисту нашої держави. Адже поки членство в НАТО залишається недосяжним через побоювання західних країн спровокувати прямий конфлікт із Росією, доводиться шукати простіші та реалістичніші рішення.

Яким є бачення реальної безпекової архітектури без огляду на неефективні меморандуми минулого, чому ставка робиться на три взаємопов’язані стовпи та якими бачать альтернативи НАТО українські військові аналітики — у матеріалі «Комерсант Український».

Американська сторона повністю підтвердила, що поствоєнні гарантії безпеки для України будуть «сильними». За результатами перемовин з американською стороною 20 жовтня, сторони остаточно оформили напрацьовані пропозиції у вигляді конкретного проєкту для подальших переговорів.

«Ми маємо різні пропозиції. Ми говорили про НАТО, про статтю 5 і про аналоги статті 5. Є різні види гарантій безпеки, які зафіксовані на папері», — зазначив Володимир Зеленський.

Цей документ спецпосланець США Стів Віткофф передав російській стороні безпосередньо під час свого візиту до Росії. Офіційний Київ розраховує отримати відповідь щодо узгоджених положень упродовж доби.

Уроки минулого: чому Будапештський меморандум не спрацював

Згадуючи підписання Будапештського меморандуму після відмови від ядерного потенціалу, Микола Маломуж в коментарі «Комерсант Український» зазначає, що вже тоді висловлював різкі заперечення проти такого формату.

«Ми казали, що розписуємо кожен крок в логіці застосування іноземних військ у випадку, так би мовити, порушення одних із гарантів… Тоді говорили: “Та ні, та цього не може бути, і ніякої війни в історії більше не буде”», – каже Маломуж.

Сьогодні Україна не піде цим шляхом, адже будь-які нові домовленості мають бути виписані у вигляді конкретних міждержавних договорів із чіткими протоколами превентивних та силових дій.

Три стовпи реальної безпекової архітектури

За словами Миколи Маломужа, надійні гарантії безпеки повинні спиратися на три взаємопов’язані елементи.

Перший стовп — власні професійні Збройні сили України. У ході переговорів не може бути жодних обмежень щодо кількості чи якості армії.

«Перший формат гарантій безпеки, самий основний, — це професійна, сильна армія з високотехнічною зброєю і сильним особовим складом від нас і наших союзників, щоб ми були постійно на крок попереду по відношенню до Росії… на період миру можна сформувати не 1–2 млн, а 600 тисяч професійної високотехнічної армії з резервом 1,5 млн… Маючи такі ресурси на початку війни, Путін ніколи б не посмів її розпочати», – каже Маломуж.

Другий стовп — єдина колективна безпека Європейського континенту. Формування спільної оборонної стратегії, системи протидії ядерним ударам, постійного моніторингу ракет і дронів, інтегрованого військово-промислового комплексу та спільних контррозвідувальних органів.

«Це буде ще одна реальна і стратегічна бойова гарантія — політична та економічна… Вони говорять, що тільки такий механізм буде єдиним, і Україну бачать сильним воєнно-політичним і економічним союзником», – Микола Маломуж.

Третій стовп — прямі гарантії від Сполучених Штатів та міжнародних партнерів. Контроль демілітаризованих зон, лінії розмежування та дотримання режиму припинення вогню за допомогою технологічних систем спостереження.

«Тут треба чітко знову виписати ці теми на випадок застосування сил проти України після перемир’я, після укладення угоди… Використовуючи не тільки політичний чи дипломатичний тиск, а в першу чергу воєнний — це безпекові сили України і, зрозуміло, можливе застосування навіть превентивних дій», – каже Маломуж

Чому членство в НАТО залишається нереальним і як діяти далі

Формальне членство України в НАТО наразі заблоковане через побоювання провідних західних лідерів, які вбачають у цьому пряму загрозу зіткнення з РФ.

«Членство вони чітко не хочуть декларувати для того, щоб не створити модель протистояння з Росією… Вони розраховують на те, що формалізація членства в НАТО — це червона ганчірка для Росії, для Путіна. Він поставив момент істини: якщо Україна вступає, це подальша війна вже не тільки з Україною, а з країнами НАТО і Європи в цілому», – Микола Маломуж.

Альтернативою формальному членству має стати створення єдиної системи колективної безпеки на базі Європейського Союзу за активної участі країн НАТО та їхньої військової інфраструктури.

«Це фактично співпраця з країнами НАТО, а не членство. І це правильний підхід, тому що це реальна співпраця. Членство, яке ми записали в Конституції… воно просто нереальне. Треба це визнати і чітко діяти виходячи з тих ситуацій, які є», – Микола Маломуж.

Отже, питання післявоєнного захисту України перейшло у практичну площину конкретних міжнародних документів, але Київ та його західні партнери змушені шукати прагматичні альтернативи формальному членству в НАТО. Як наголошує генерал Микола Маломуж, уроки Будапештського меморандуму чітко показують хибність декларативних обіцянок без чітких військових протоколів. Тому нова безпекова архітектура має триматися на трьох непохитних стовпах: сильній та високотехнологічній українській армії, інтегрованій європейській системі колективної безпеки та прямих гарантіях від США і міжнародних партнерів із можливістю превентивних дій. Лише такий комплексний підхід здатний створити надійне стримування і запобігти будь-яким спробам агресії в майбутньому.

Інформує komersant.ua